Збір зернових: аграрії підбили перші підсумки

  Аграрії намолотили понад 1,5 мільйони тон озимої пшениці на кінець червня  

Весна обіцяла аграріям України вдалий сезон. Уперше за декілька років взимку випало вдосталь снігу, тому вологи виявилося більш ніж достатньо для початку вегетації.

Проте весна і початок літа не порадували фермерів півдня, центру та сходу країни дощами, пише «Україна молода». У деяких регіонах весняну вологу швидко «випила» спека.

За словами керівника агрометеорологічного відділу Гідрометцентру Тетяни Адаменко, 25 відсотків територій України підпало під посуху. Найбільше вона зачепила Запорізьку, Херсонську та Харківську області. Дощі були дуже нерівномірні. Тому обсяги врожаю озимої пшениці можуть виявитися на 8-10 відсотків нижчими, ніж у минулому році, — на рівні 23-23,5 мільйона тонн.

Проте збирання ранніх зернових та зернобобових культур продовжується.

На кінець минулого тижня у Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Вінницькій, Закарпатській, Полтавській, Донецькій, Хмельницькій та Черкаській областях намолотили майже три мільйони тонн зерна нового врожаю. Зібрано його з 884,3 тисячі гектарів при середній врожайності 30,6 центнера з гектара.

Зокрема, було зібрано: озимої пшениці — 1 мільйон 156 тисяч тонн при врожайності 30,6 ц/га; озимого ячменю — 1 мільйон 477,5 тисяч тонн при врожайності 32,0 ц/га; ярої пшениці — 0,8 тисячі тонн при врожайності 20,8 ц/га; ярого ячменю — 21 тисячу тонн при врожайності 21,2 ц/га; гороху — 52,4 тисячі тонн при врожайності 14,9 ц/га.

У Вінницькій, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій, Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій та Черкаській областях триває також збирання озимого ріпаку. Його обмолочено на площі 126,4 тисячі гектарів при врожайності 18,7 ц/га. Намолотили його 236,2 тисячі тонн.


Повернутися
19.07.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.