Кроти бояться…оселедців

Шкода від кротів на городі і в саду значна. Тому рекомендуємо вам моментально вживати заходів, як тільки ви з точністю визначте той факт, що на вашій ділянці ці тварини. Маючи деякі знання та вміння боротьба з кротами не стане для вас дуже складною.  

  Народні засоби боротьби з кротами бувають дуже ефективні. Їх особливість полягає в тому, що вони абсолютно нешкідливі для ґрунту і їх жителів (окрім кротів). Давайте розглянемо деякі з них.

  Якщо ви виявили свіжу нору крота, то можна спробувати затопити її водою. Робиться це за допомогою звичайного садового шланга. Необхідно вставити його в нору і включити надходження води. Як тільки нора заповниться кріт вибереться назовні.   Кроти мають дуже чутливі нюхові рецептори і дуже добре відчувають запахи. Деякі запахи вони не переносять. Зокрема запахи деяких рослин. До таких рослин відносяться квіти чорнобривці. Посадіть їх на периметрі ділянки і можете бути впевнені в тому, що кроти вас не потривожать. Так само ці тварини на дух не переносять запах бобових культур. Посадіть кілька грядок на ділянці. Кроти дуже не люблять запахи часнику та цибулі. Причому, якщо у вас квітник, то можна посадити декоративну цибулю. Вона відмінно впишеться і відлякуватиме гризунів-шкідників. Ще у нору можна покласти шматки оселедця – його запаху також не люблять ці тварини. Як і вільхової та бузинової кори.

Звісно, ці підземні «господарі» завдають нам чимало клопоту. Але варто знати й те, що кроти знищують капустянку, хрущів та інших городніх шкідників.


Повернутися
19.07.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...