Як врятувати капусту від білокрилки

В останні роки на капусті активізувалась білокрилка – ці комахи сидять під листям і висмоктують з нього сік. Від цього рослини відстають у рості, жовтіють, а то й зовсім сохнуть.

Найочевидніша ознака появи білокрилки на капусті, помідорах чи іншій городині – «хмарки» маленьких білих комах, що здіймаються вгору, як тільки потривожите рослини. Вивести цього шкідника дуже важко, адже з врахуванням усіх фаз розвитку на одну рослину припадає 320 тисяч екземплярів шкідників! Такого нашестя не спостерігалось більше 20-и років.

Комахи ці дуже дрібні, їхнє тіло і обидві пари крил покриті борошнистоподібним восковим секретом, від чого і походить назва шкідника. На нижній частині листка легко помітити велику кількість личинок. Білокрилка харчується соком рослин, що призводить до пожовтіння листків. Ще одна від неї неприємність – на її цукристих виділеннях селяться сажисті гриби, що негативно позначається на фотосинтезі, й рослини гинуть.

Для знищення білокрилки на овочевих культурах застосовуйте біопрепарат «натургард», інсектицид «актелік», або «актару», «децис профі», «енджіо», «конфідор», «конфідор максі», «моспілан» та інші – 0, 5 грамів розводять у п’яти-восьми літрах води (на сотку). У посадках капусти проти комплексу шкідників ефективними є композиції інсектицидів «децис f-люкс» з додаванням «діміліну». Добрі результати помічені, якщо застосовуватимете «актару», розчин підливають під кущі – 200-250 грамів на рослину

http://slovopravdy.com.ua


Повернутися
19.07.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...