А город подбає про себе сам!

Одна з найкорисніших властивостей деяких рослин – аромат, що відлякує шкідників і хвороби. Тому важливо знати, що біля чого варто садити.

Чергування посівів капусти й помідорів захищає капусту від хрестоцвітих блішок, листоїдів, попелиці.

Селера на грядках із капустою захищає її від весняної капустяної мухи.

Зрізані гілки чорної бузини, розкладені в кущах смородини та аґрусу, відлякують брунькового кліща і аґрусового п’ядуна.

Хрін, вирощений серед різних овочів, своїми фітонцидами дезорієнтує багатьох шкідників.

Посіви білої гірчиці по периметру городу захищають його від мишей.

Посіви білої гірчиці з горохом підвищують його врожай і відлякують горохову плодожерку.

Базилік люблять пасльонові (томат, перець, баклажани). Він надає приємного аромату і смаку урожаю, при цьому відлякує деяких шкідників.

Календула (нагідки) вбиває ґрунтову нематоду, бореться з кореневими гнилями і кліщами на суниці. Не люблять календулу тля і мухи. Відлякує запахом навіть колорадського жука. Захистити посадку картоплі на 100% від нього не зможе, але вбереже інші пасльонові.

Меліса приваблює запилювачів, тому дружить з будь-якими рослинами, які потребують запилення.

Настурцію любить редиска, всі різновиди капусти. Відлякує різних шкідників. Посаджена під фруктовими деревами, забезпечує шар чудової мульчі.

Петунія захищає бобові рослини.

Полин гіркий терпіти не можуть мурахи, блішки, морквяні мухи. Можна розкладати гілочки між культурами, які потребують захисту.

Чебрець відлякує капустяну совку і земляні блішки.

Часник дружить із полуницею. Вони відлякують шкідників один від одного. Також добре впливає на моркву і салат.

Шавлію не люблять огірки! А от для томатів, капусти або суниці вона друг.

Нагідки і чорнобривці відлякують нематод, отже, їх варто вирощувати поряд із полуницею.

Фітонциди цибулі відлякують морквяну муху.

Помідори менше хворіють, якщо з ними росте цибуля.

http://simya.com.ua


Повернутися
24.06.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.