ОБІГРІТИ ВСІХ: ІЗ СОЛОМИ, ЗАЛИШКІВ СОНЯШНИКА ТА ТИРСИ НА РІВНЕНЩИНІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ БІОПАЛИВО

Нове потужне обладнання встановило Гощанське комунальне підприємство «Бугринський добробут».

 Проект із виробництва біопалива голова Бугринської ОТГ Сергій Пилипчук розробив разом з експертами Рівненського центру розвитку місцевого самоврядування.

 «Ми порахували, що опалення на території громади здійснюється 1664 котлами. І його можна суттєво здешевити, якщо перевести на твердопаливні котли, які б опалювалися брекетами та пелетами», — вважає він. 

 Місцеві підприємці продукують тирсу, яку необхідно утилізувати, є солома, обрізані гілки, щепа, відходи кукурудзи.

 Тому, на переконання сільського голови, проблем із сировиною не буде: «Район сільськогосподарський, маємо домовленості з місцевими підприємствами. Постачання матеріалу для роботи пелетно-брикетної лінії дасть змогу утилізувати непридатну для іншого використання сировину, забезпечити робочими місцями частину жителів громади».

 За день новостворена лінія здатна переробити більш як півтонни сировини. Виробництво безвідходне, а кількість шкідливих викидів мінімальна.

 Паливні пелети та брикети викори­стовуватимуться для опалення 6 навчально-виховних закладів, 8 закладів культури, 6 фельдшерсько-акушерських пунктів, амбулаторії, станції швидкої допомоги, 6 приміщень для розміщення державних органів і установ, які утримуються за рахунок бюджету Бугринської громади, а також для приватних садиб мешканців громади.

 Загальна вартість проекту становить 4 мільйони гривень, з яких співфінасування з Державного фонду регіонального розвитку — 3,6 мільйона та з бюджету Бугринської ОТГ — 400 тисяч гривень.

 Заявлений строк роботи лінії без капітального ремонту — вісім років, а термін окупності інвестицій — п’ять років.

 За словами голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка, лінія з виробництва біопалива Бугринської ОТГ — один із небагатьох розвиткових проектів громад за кошти Державного фонду регіонального розвитку.

 Бугринська громада написала і виграла проект, і тепер там мають нові робочі місця, екологічне, безвідходне виробництво, скорочення споживання газу і прибуток для громади.

http://umoloda.kiev.ua


Повернутися
24.06.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...