М'ясо дешевшає, овочі дорожчають…

Моніторинг Держстату свідчить, що протягом останнього місяця весни споживчі ціни в Україні знизилися на 14 із 23 позицій соціально значущих продовольчих товарів.

 Найбільше у травні подешевшали яйця (-9,3 відсотка, або 2,48 гривні на десятку) та крупи гречані (-7,5 відсотка, або 1,40 гривні на кілограмі).

 Зафіксовано й зниження цін на окремі види овочів врожаю 2017 року, суттєві запаси яких наявні у населення (картопля — -3,7, цибуля — -3,9, буряки — -0,6 відсотка).

 Натомість під тиском сезонного зменшення пропозиції та стабільного попиту капуста та морква підросли в ціні на 34,4 та 6,4 відсотка, відповідно.

 Зниження цін у травні було характерним для м’яса всіх видів. Це обумовлено як наповненням внутрішнього ринку м’ясними ресурсами, так і безпрецедентно жарким травнем, що спонукало споживачів до певних змін у раціоні.

 Із м’ясної групи продуктів найпомітніше подешевшало сало (-2,4 відсотка, або 1,67 гривні на кілограмі). Зниження цін на яловичину, свинину та м’ясо птиці не перевищило одного відсотка.

 Тим часом ціни на ковбаси варені зросли на 1,1 відсотка, або 93 копійки на кілограмі.

 Постійне скорочення пропозиції на ринку вітчизняної молокосировини не дозволяє подолати зростання цін на основні соціально затребувані молочні товари: у травні на 0,5 відсотка підскочили ціни на молоко та сметану.

 На масло вершкове та сир м’який вони трішечки знизилися, але цей показник відчутно не позначиться на вартості продовольчого кошика українця.

 Другий рік поспіль перманентно зростають споживчі ціни на масові види хліба. Протягом травня на хліб із борошна пшеничного 1 ґатунку вони піднялися на 0,9 відсотка (+13 копійок на кілограмі), а на житньо-пшеничний хліб — на 0,6 відсотка (+10 коп. на кілограмі).

 З початку нинішнього року хліб масових сортів додав у ціні 7-8 відсотків. Зросли ціни і на інші види продуктів переробки зерна: борошно пшеничне подорожчало на 0,9, а макаронні вироби — на 0,6 відсотка.

 Цукор упродовж місяця подешевшав іще на 2,1 відсотка. Незначне подешевшання відзначалося також на олію соняшникову та рис — на 0,5 та 0,6 відсотка, відповідно.

 Загалом у травні вперше за останні десять місяців розрахункова середня вартість набору із 23 соціально значущих продовольчих товарів знизилася.

 Порівняно з цьогорічним квітнем він подешевшав на 0,4 відсотка, або на 4 гривні. Але відносно травня 2017 року набір подорожчав на 196 гривень (+24 відсотки).

 В середньому по Україні його вартість склала 1 тисячу 21 гривню. Зниження вартості продовольчого набору відбулося у сімнадцяти регіонах країни.

 Найпомітніше подешевшання упродовж місяця зафіксовано у Чернігівській області — на 2,5 відсотка (-25 гривень). У семи регіонах (Закарпатській, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Черкаській та Тернопільській областях) вартість набору у травні зросла. Найвищий темп зростання зафіксовано на Тернопільщині — на 1,6%.

 Але саме там його вартість досі залишається найнижчою серед регіонів країни. Традиційно найдорожчий набір із соціально значущих продовольчих товарів можна було придбати у Києві: за 1 тисячу 111 гривень.

http://umoloda.kiev.ua/number/3324/159/124032/


Повернутися
24.06.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...