Стан народжуваності в області

У 2017 році в області народилося 9289 дітей, у тому числі в міських поселеннях – 4291 та в сільській місцевості – 4998. Кількість народжених у порівнянні з 2016 роком зменшилася на 685 дітей, а в розрахунку на 1000 осіб наявного населення з 9,4 до 8,8 особи.

Серед районів області спостерігалася значна диференціація рівня народжуваності: від 5,6 народжених на 1000 осіб наявного населення в Монастириському районі до 11,7 – у Кременецькому.

У 2017 році серед новонароджених переважали хлопчики (50,8%).

Частка перших дітей у загальній кількості народжених за порядком народження в області в 2017 році склала 44,6%, других – 38,4%, третіх – 11,4%, четвертих – 2,9%, п’ятих і наступних – 2,7%.

У 2017 році з усіх народжених в області 91,8% дітей народилися в батьків, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Лише кожна 12 дитина народилася в батьків, шлюб яких не був зареєстрований або в одиноких матерів.

 

 

 

 

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
22.06.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...