Зовнішня торгівля товарами області у січні–квітні 2018 року

Обсяги експорту та імпорту товарів області у січні–квітні 2018р. становили відповідно 151,2 млн.дол. США та 118,1 млн.дол. Порівняно з січнем–квітнем 2017р. експорт збільшився на 35,3%, імпорт – на 11,4%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 33,1 млн.дол.

Зовнішньоторговельні операції товарами область проводила з партнерами із 90 країн світу. Експортні поставки надавали 169 підприємств області, імпортними користувалося 237.

Основним торговим партнером як в експорті, так і в імпорті була Польща (49,8% обласного експорту та 50,5% обласного імпорту).

Вагомі обсяги експортних поставок здійснювались до Нідерландів, Білорусі, Німеччини, Єгипту, Іспанії та Тунісу, імпортних надходжень – з Німеччини, Литви, Китаю, Італії та Швейцарії.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 71,9% від загальнообласного обсягу експорту, імпорту – 80,5% від загальнообласного обсягу імпорту.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області складали механічні та електричні машини, продукти рослинного походження, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, живi тварини; продукти тваринного походження, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральні продукти, засоби наземного транспорту, крім залізничного, різні промислові товари, недорогоцінні метали та вироби з них.

 

 

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
22.06.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.