Як Монастирські равлики Європу годують!

Новий спосіб заробітку з’явився на Тернопільщині. Це – збір виноградних равликів. Їх збирають кілограмами та здають заготівельнику. А далі равликів відправляють за кордон. Щоправда, заробіток на равликах не такий вже й високий – 5 гривень за кілограм. Але вражає те, що назбирати їх можна сотні кілограм. А відправляють їх у Європу з України тоннами.

Про равликовий бізнес  дізналися із соцмереж. Користувачі розповсюдили фото оголошення, яке побачили у селі Яблунівка Підгаєцького району.

“Увага! Проводимо закупку слимаків (равликів). Найбільша кількість їх спостерігається після дощу, в першій половині дня, в місцях з підвищеною вологістю…”, – йдеться в оголошенні.

Жителі Монастирищини назбирали по 200 кілограмів равликів!

За вказаним номером телефону, як з’ясували кореспонденти 20minut.ua, був заготівельник виноградних равликів на Тернопільщині. Він співпрацює з підприємцями, яким передає продукцію, в вони вже її відправляють за кордон. Як каже чоловік, – “на м’ясо”. У які країни їдуть наші равлики і що далі з них роблять, співрозмовник не знає. Його робота – заготувати якнайбільше. А це – справа непроста і не йде так швидко, як би хотілося. Адже збирати равликів нелегко, для цього потрібні спеціалісти. Треба, мовляв, вміти шукати равлика.

- Від Великодня я заготував вже півтонни равликів. За кілограм плачу людям по 5 гривень, – каже пан Володимир. – Ось днями попалися мені двоє спеців із села Озеряни Монастириського району. Один приніс 200 кілограмів равликів. Це шість мішків. А другий 150. Але таке буває рідко… До речі, маленькі равлики не підходять, приймаємо лише великі.

Виноградні равлики водяться у вологих місцях, хащах, лісах, додає чоловік. Особливо вони полюбляють їсти капусту, тому у місцевостях, де її масово вирощують, їх навіть винищують. Чоловіки, які зібрали мішки равликів, добре знають природу та місцевість, тому їм вдалася ця справа. А загалом заготівля йде важко.

Мої равлики: хочу їм, хочу — лице мажу…

- Один чоловік збирає лікарські трави та коріння, добре знає місця, після дощу він і назбирав стільки равликів. За 200 кіло заробив 1000 грн, – каже пан Володимир. – Загалом я розклеїв оголошення по різних районах, бо равлики є всюди, лише треба вміти їх шукати. Але відгукуються на оголошення не дуже активно. Та й взагалі, зараз багато чоловіків в АТО, інші повиїжджали, по селах залишилися лише пенсіонери, нема кому ходити по лісах, нема кому збирати.

Наш співрозмовник також додав, що цей бізнес – офіційний. Підприємці, з якими він співпрацює, мають усі дозволи.

До речі, равликовий промисел вже давно існує на Волині. Там уже декілька років поспіль місцеві мешканці цілими сім’ями відправляються на пошуки равликів. Безліч оголошень про продаж-купівлю равликів можна знайти в Інтернеті. Також у мережі є багато рецептів приготування страв із равликів та відгуків про те, наскільки вони смачні. Окрім того, равликів використовують у косметології для боротьби зі зморшками.

Загалом равлики – це компонент екосистеми, наголошують фахівці-зоологи. І масово збирати їх можна, лише отримавши відповідні дозволи від екологів.
 

Повернутися
14.05.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...