Чай… як добриво!

Чай “подобається” не тільки вазонам, а й огіркам, томатам і гладіолусам. Тільки виливати заварку із чашки на ґрунт не варто!

Кажуть, що заварка корисна для квітів. Тож дуже часто (особливо в офісах) залишки чаю виливають просто з чашки у вазон. Але це не завжди дає добрий результат: з’являється пліснява та мошка. Як же правильно використовувати заварку?

Квітникарі вважають, що цілком достатньо додавати одну склянку висушеної використаної заварки на відро землі. Це аерує ґрунт і служить слабким добривом.

З метою підживлення радять використовувати так званий «третяк», тобто, двічі чай заварюють і випивають, а третю заварку використовують для підживлення квітів.

Застосовують чай і при садінні кімнатних квітів. Для цього на дно горщика укладають дренаж, на нього – шар використаної заварки, потім – землю. Поки рослина розпустить коріння до чайного шару, заварка перегниє і стане корисним компостом.

Особливо корисний чай для папоротей: вони дуже страждають від великої кількості карбонатних солей у поливній воді, а чай м’яко розкислює ґрунт і допомагає рослинам впоратися з проблемою.

Чайні відходи можна використовувати і як мульчу в горщиках, тільки в сухому вигляді, а не прямо із заварника. Сира мульча може покритися пліснявою і привабити мошку.

Відходи чаю добре розпушують компостну купу, причому прискорюють компостування. Це добра властивість, адже якісний компост виходить тільки через два роки.

На внесення сухої заварки в лунки при садінні добре реагують огірки та томати.

Квітникарі розповідають, що мульча з чаю сприяє швидкому розмноженню цінних сортів гладіолусів з великими квітками, які дають мало «діток». Щоправда гущі і заварки потрібно багато: мульчувати грядку треба з осені шаром до 10 см.

http://simya.com.ua


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.