Українські аграрії завершують посів ранніх ярих зернових культур

Традиційною гречкою на середину травня засіяли майже половину запланованих площ.  

Українські аграрії майже завершили посів ранніх ярих зернових культур. За даними Мін­агрополітики ці польові роботи вже проведено на площі понад 2,2 мільйона гектарів, що перевищує 93 відсотки від прогнозованої площі.

 У розрізі культур на кінець минулого тижня вже було посіяно:

 — пшениці — 163 тисячі гектарів (93% від прогнозу);

— ячменю — 1,5 мільйона гектарів (92%);

— вівса — 185 тисяч гектарів (91%);

— гороху — 412 тисяч гектарів (97%).

 Загалом, ярі зернові та зернобобові культури разом із кукурудзою при прогнозі 7,4 мільйона гектарів висіяні на площі 6,2 мільйона гектарів.

 У тому числі:

 — кукурудзи на зерно — 3,8 мільйона (83% від прогнозу);

— гречки — 38 тисяч (25%);

— проса — 20 тисяч гектарів (36%).

 Також завершується посів цукрових буряків: на 11 травня було засіяно 275 тисяч гектарів, що становить 92 відсотки.

 Соняшник посіяний на площі 4,9 мільйона гектарів (88 відсотків), соя — на площі 1,2 мільйона гектарів (61 відсоток).

 Нагадаємо, що озимі культури на зерно під урожай 2018 року посіяні на площі 7,3 мільйона гектарів, в тому числі: пшениці — 6,3 мільйона, ячменю — 0,8 мільйона, жита 149,4 тисячі, а озимого ріпаку на зерно — один мільйон гектарів.

http://umoloda.kiev.ua


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…