Заїдайте стрес бананом, «годуйте» мозок помідором!

Сонливий стан і депресивний настрій — погані супутники у будь–яку пору року, а весною — й поготів. Лікарі–дієтологи знають спосіб, як зарадити душевній нестабільності: необхідно урізноманітнити раціон продуктами, які містять вітаміни Е, С, бета–каротин і мікроелемент селен. Саме вони зміцнюють організм у боротьбі зі стресом.

Найкращі природні джерела селену — пророслі пшениця і овес, гриби (приготовлені без оцту), горіхи (грецькі і кеш’ю), спаржа, кабачки, патисони, селера.

Із «антистресовою» функцією чудово справляються банани, помідори, грейпфрути і зелені яблука. У бананах, скажімо, міститься алкалоїд хармін, основою якого є мескалін — так звана «мікстура щастя». Тож перекусити бананом, коли ви схвильовані, — розумне рішення.

Деякі продукти містять фітогормони — речовини, які за своїм складом і дією схожі на гормони людського організму. «Гормони щастя» — ендорфіни — є в шоколаді і вівсі. Отож традиція англійців починати день з вівсянки варта наслідування.

Калій і кальцій ефективно стимулюють розумову діяльність. Тож у особливо напружений день з’їжте під час сніданку кілька шматочків сиру і помідор (у томатах багато калію), а на роботу прихопіть коробочку м’якого сиру з курагою і чорносливом.

Активність мозку стимулюють і спеції. Імбир та кмин активізують увагу, чорний перець, паприка і куркума покращують мозковий кровообіг, запобігають спазмам судин.

Риба, на думку дієтологів, задовольняє потребу організму в білках, а також багата вітамінами (Е, групи В) і важливими мікроелементами — цинком (він допомагає виробленню чоловічого статевого гормону тестостерону), фосфором (бере участь в обмінних процесах мозку). Окрім того, морська риба — джерело поліненасичених жирних кислот омега–3. Дієтологи називають ці речовини натуральними антиоксидантами, які запобігають процесам окислення в організмі.  


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.