Заїдайте стрес бананом, «годуйте» мозок помідором!

Сонливий стан і депресивний настрій — погані супутники у будь–яку пору року, а весною — й поготів. Лікарі–дієтологи знають спосіб, як зарадити душевній нестабільності: необхідно урізноманітнити раціон продуктами, які містять вітаміни Е, С, бета–каротин і мікроелемент селен. Саме вони зміцнюють організм у боротьбі зі стресом.

Найкращі природні джерела селену — пророслі пшениця і овес, гриби (приготовлені без оцту), горіхи (грецькі і кеш’ю), спаржа, кабачки, патисони, селера.

Із «антистресовою» функцією чудово справляються банани, помідори, грейпфрути і зелені яблука. У бананах, скажімо, міститься алкалоїд хармін, основою якого є мескалін — так звана «мікстура щастя». Тож перекусити бананом, коли ви схвильовані, — розумне рішення.

Деякі продукти містять фітогормони — речовини, які за своїм складом і дією схожі на гормони людського організму. «Гормони щастя» — ендорфіни — є в шоколаді і вівсі. Отож традиція англійців починати день з вівсянки варта наслідування.

Калій і кальцій ефективно стимулюють розумову діяльність. Тож у особливо напружений день з’їжте під час сніданку кілька шматочків сиру і помідор (у томатах багато калію), а на роботу прихопіть коробочку м’якого сиру з курагою і чорносливом.

Активність мозку стимулюють і спеції. Імбир та кмин активізують увагу, чорний перець, паприка і куркума покращують мозковий кровообіг, запобігають спазмам судин.

Риба, на думку дієтологів, задовольняє потребу організму в білках, а також багата вітамінами (Е, групи В) і важливими мікроелементами — цинком (він допомагає виробленню чоловічого статевого гормону тестостерону), фосфором (бере участь в обмінних процесах мозку). Окрім того, морська риба — джерело поліненасичених жирних кислот омега–3. Дієтологи називають ці речовини натуральними антиоксидантами, які запобігають процесам окислення в організмі.  


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…