У Тернополі презентували Мистецький кластер

15 травня у Фундації «Справа Патріарха Йосифа» відбулась презентація Мистецького кластера Тернополя.

Його метою, як зазначив під час презентації ініціатор створення кластеру, заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, є «об'єднання, координація, супровід та реалізація мистецьких проектів, їх інформаційне поширення та популяризація, а також об'єднання всіх мистецьких закладів, творчих спілок, об'єднань, громадських організацій, для досягнення спільної мети художньо-естетичного, національно-патріотичного виховання дітей, молоді та громади міста».

Опісля презентації відбулось підписання Меморандуму про співпрацю установ галузей культури, освіти, соціального захисту, мистецьких організацій, спілок міста й області.

До Мистецького кластеру Тернополя вже увійшли Тернопільська дитяча художня школа ім. Бойчука, управління культури і мистецтва Тернопільської міської ради, управління освіти і науки Тернопільської міської ради, Тернопільський обласний навчально-реабілітаційнй центр, Галицький коледж ім. В. Чорновола, Тернопільська дитяча музична школа №2, музичне училище училище ім. С. Крушельницької, Тернопільська міська централізована бібліотечна система, Центр творчості дітей та юнацтва, Тернопільська обласна експериментальна комплексна школа мистецтв ім. І. Ґерети, інститут мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Тернопільський центр дозвілля та молодіжних ініціатив ім. О. Довженка, креативна студія «ІРИска», Тернопільська кінокомісія, мистецьке об`єднання «Коза», платформа альтернативної освіти «Коло», соціальна ініціатива «Єднання поколінь», Тернопільський IT-кластер, Палац культури «Березіль».

Долучитись до Мистецького кластеру Тернополя можуть всі бажаючі мистецькі організації та митці.

Деталі на сторінці Мистецький кластер Тернополя https://www.facebook.com


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.