У Збаражі – капуснякові ріки, вареникові береги…

«І я там був, вареники їв, капусняком запивав», — так гордо міг би сказати кожен, кому пощастило у  неділю, 6 травня, відкривати новий туристичний сезон у Збаразькому замку. Адже втрапили усі гості цьогорічного фестивалю не на одне, а відразу ж на кілька свят — «Капусняк-фест» та «Вареник-фест»,  а також 807-річчя славного міста Збараж.

«Ми сьогодні вітаємо не тільки місто Збараж з понад 800-літньою історією, а також відкриваємо літній туристичний сезон. Символічно, що починаємо саме із Збаража, адже це історичне місце, де пов’язана історія та культура різних народів», – наголосив голова ТОДА Степан Барна, підкресливши, що нам потрібно розвивати потенціал, який сьогодні маємо і для цього, зокрема, уже здійснюється ряд кроків та ініціатив.

«На початку цього року ми презентували проект «Тернопільське Придністер’я», який покликаний розвивати еко- та агротуризм. В рамках проекту об’єдналися кілька районів, попри які протікає річка Дністер. Встановлюємо також інформаційні вказівники до туристичних пам’яток, облаштовуємо інфраструктуру та розвиваємо малі міста – Кременець, Бережани, Збараж… Крім того, у цьому сезоні хочемо облаштувати стоянки на транспортних шляхах та на березі Дністра, адже наш Дністровський каньйон – це одне із семи чудес України. Туристичний потенціал області також будемо презентувати на Міжнародному туристичному форумі «Ternopil Region Invest’ 2018». А нещодавно в області стартував новий проект «Тернопілля історичне», що має на меті зібрати та систематизувати на одній електронній карті всі історичні місця області, які є або можуть бути цікавими для туристів. До цих місць також встановлюють інформаційні вказівники та спеціальні таблички», – зазначив Степан Барна.

Гостей свята розважали показові бої Громадської організації Клуб історичної реконструкції «Збаразький Гарнізон», виступи творчих колективів України, майстер-класи, працювало містечко народних ремесел, польова кухня. Брязкали зброєю новітні лицарі, текли капуснякові ріки, шкварчали шкварки на варениках, туристичні фірми презентували свою діяльність, діти забавлялися на дитячих майданчиках та атракціонах.   А завершальним «акордом» цьогорічного фесту стали кілька тисяч з’їдених вареників та понад двохсот літрів капусняку — що ж,   в учасників козацьких забав і апетити воістину козацькі…


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.