У Збаражі – капуснякові ріки, вареникові береги…

«І я там був, вареники їв, капусняком запивав», — так гордо міг би сказати кожен, кому пощастило у  неділю, 6 травня, відкривати новий туристичний сезон у Збаразькому замку. Адже втрапили усі гості цьогорічного фестивалю не на одне, а відразу ж на кілька свят — «Капусняк-фест» та «Вареник-фест»,  а також 807-річчя славного міста Збараж.

«Ми сьогодні вітаємо не тільки місто Збараж з понад 800-літньою історією, а також відкриваємо літній туристичний сезон. Символічно, що починаємо саме із Збаража, адже це історичне місце, де пов’язана історія та культура різних народів», – наголосив голова ТОДА Степан Барна, підкресливши, що нам потрібно розвивати потенціал, який сьогодні маємо і для цього, зокрема, уже здійснюється ряд кроків та ініціатив.

«На початку цього року ми презентували проект «Тернопільське Придністер’я», який покликаний розвивати еко- та агротуризм. В рамках проекту об’єдналися кілька районів, попри які протікає річка Дністер. Встановлюємо також інформаційні вказівники до туристичних пам’яток, облаштовуємо інфраструктуру та розвиваємо малі міста – Кременець, Бережани, Збараж… Крім того, у цьому сезоні хочемо облаштувати стоянки на транспортних шляхах та на березі Дністра, адже наш Дністровський каньйон – це одне із семи чудес України. Туристичний потенціал області також будемо презентувати на Міжнародному туристичному форумі «Ternopil Region Invest’ 2018». А нещодавно в області стартував новий проект «Тернопілля історичне», що має на меті зібрати та систематизувати на одній електронній карті всі історичні місця області, які є або можуть бути цікавими для туристів. До цих місць також встановлюють інформаційні вказівники та спеціальні таблички», – зазначив Степан Барна.

Гостей свята розважали показові бої Громадської організації Клуб історичної реконструкції «Збаразький Гарнізон», виступи творчих колективів України, майстер-класи, працювало містечко народних ремесел, польова кухня. Брязкали зброєю новітні лицарі, текли капуснякові ріки, шкварчали шкварки на варениках, туристичні фірми презентували свою діяльність, діти забавлялися на дитячих майданчиках та атракціонах.   А завершальним «акордом» цьогорічного фесту стали кілька тисяч з’їдених вареників та понад двохсот літрів капусняку — що ж,   в учасників козацьких забав і апетити воістину козацькі…


Повернутися
27.05.2018
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…