Прибутковий росток: як заробляти на вирощуванні спаржі в Україні
Розвиток овочевого ринку стимулює підприємців шукати нові, нішеві культури, які стати як основним видом діяльності, так і додатковим видом заробітку. Про історію першої в Україні спаржевої плантації і про формування ринку споживачів, порталу Agravery.сom розповіла засновниця ТОВ «"АгроФокус" Лариса Боден.
Ідея вирощувати білу спаржу (asparagus) у Любимівці Херсонської області з'явилася у подружжя Боден іще десять років тому. "Мій чоловік - великий поціновувач білої спаржі, проте в Україні її днем з вогнем не знайдеш. Тож у чемоданах з-за кордону він завжди привозив не речі і подарунки, а цей продукт. Смак спаржі втрачався через тривале перевезення без охолодження, що не могло не засмучувати", - згадує Лариса Боден. На свій день народження Йохан Боден завжди намагався купити спаржу за кордоном. Але одного разу він купив не свіжу рослину, а насіння, так, зрештою, почався новий цікавий агропроект.
"Я не розуміла, чому європейці можуть вирощувати спаржу, і це є дуже популярним продуктом, натомість, багато українців її жодного разу не куштували. Тому ми просто взяли і привезли з-за кордону у багажнику власної машини першу розсаду цієї культури. Таким чином, у мене на городі перед будинком з’явилось 2 сотки білої спаржі", - говорить Боден. Уже після першого сезону на урожай чекали у ресторанах Києва та інших великих міст. Купувати спаржу, вирощену в Україні, було не лише патріотичніше, а й набагато вигідніше, аніж завозити її з-за кордону. Зараз під зелену та білу спаржу відведено 8 га площ.
Втім, подружжя Боден було у аграрному бізнесі далеко не новачками. Йохан Боден ще на початку 90-тих років приїхав зі Швеції та став одним з засновників компанії "Чумак". Акції компанії він продав у 2010 році та вирішив розвивати інфраструктуру Херсонщини. За підтримки лондонської компанії Delin Capital побудував одне із найпотужніших та найсучасніших багатофункціональних овочесховищ - для 50 000 тон одночасного зберігання овочевої продукції, а також заснував власну ферму площею 1100 га. Лише у будівництво складу холодного зберігання овочів інвестори вклали більше ніж 40 млн. доларів. Вже за рік швед вийшов на ринок із овочевою торговою маркою «Грін Тім» («Зелена команда»), яка за п’ять років стала користуватися попитом не лише в Україні, але й на експортних ринках Середнього Сходу та Європи.
Через терни – до плантації
Спаржевий проект був для подружжя ще одним викликом – сміливою ідеєю, яку вони хотіли реалізувати разом. "На початку нам дуже допомогли ресторатор-підприємець німець Фальк Небігер, і його батько, який знав технологічні тонкощі вирощування спаржі", - розповідає Лариса Боден.
Першопрохідцям спаржевого бізнесу було важко. Вони не могли зрозуміти, як же правильно вирощувати цю культури в умовах України та які умови потрібно створити, аби рослини показали максимальний результат. Розсада іноземного виробництва достатньо дорога - вартість на гектар спаржі складає близько 8 тис доларів, до того ж від завезення розсади до появи перших товарних партій повинно пройти аж три роки.
"Аспарагус – це один з найбільш ранніх овочів відкритого грунту: збирання соковитих ростків починається з другої-третьої декади квітня і триває протягом 1-1,5 місяців. При цьому не можна допускати жодних технологічних неточностей. Приміром, неправильна логістика чи охолодження може "вбити" товарність ростків, і всю партію доведеться знищити", – пояснює Боден. За вісім років вирощування спаржі компанія пройшла процес трансформації – від сировини до повноцінного продукту. Якщо перші урожаї підприємці складали просто в ящики, то з часом приходило розуміння важливості правильної подачі, пакування та презентації ексклюзивного на ринку товару.
"Коли ми продавали сировину, не запаковану у фірмову упаковку, кожен ресторан намагався сторгуватись із нами за 100 грн. Зараз ми поставляємо брендований продукт найвищої якості, який продаємо за 10 доларів за кілограм. Ми розробили власну ТМ "GourmeT з Любимівки", і добре попрацювати над кондиціями кінцевого товару", – пояснює свою позицію власниця підприємства.
Завдяки співпраці із канадським фондом підтримки розвитку малих фермерських господарств компанія придбала спеціалізовану техніку для культивації спаржі – грядоутворювачі, укладчики плівки, мобільний холодильний кулер, який використовується на полях, аби відразу складати зібраний білий аспарагус у холодну воду, а зелений - встановлювати у воду вертикально, для утримання свіжості. Та особливо у господарстві гордяться спеціальною пакувальною машиною, яка "загортає" спаржу дуже швидко.
Слабким місцем у продажах аспарагуса стала логістика продукту у інші регіони країни – аби вирішити проблему із свіжістю товару минулого року підприємство придбало інноваційний покривний матеріал під назвою "чіл под", який працює за принципом термосу і дозволяє 48 годин утримувати при транспортуванні сталу температуру продукту, без втрати якості та утворення конденсату.
Ринок споживача
Але найскладнішим було не виростити і продати спаржу, а сформувати повноцінний ринок споживачів всередині країни. "Українці – досить консервативні за своїми смаками, спаржу купували в основному ті, хто вже куштував її закордоном. Нам хотілось продавати її не лише у ресторани, а й у роздрібні мережі. Тому, перше з чого ми почали бізнес – це розповідали рестораторам та ритейлерам, що таке спаржа, та як її можна використовувати в їжу. Цікаво, що декілька років тому деякі шеф-кухарі навіть не знали, як правильно варити спаржу, аби вона не перетворювалась на "кисіль", а зберігала смак та поживні речовини", – пригадує пані Боден.
Всю цю "просвітницьку" місію підприємство взяло на себе - кожного року запрошують у господарство всіх, хто дійсно хоче дізнатися про спаржу більше. Це і є своєрідні "посли" цієї культури по всій країни.
Ритейлери помітили, що під час акцій спаржі в магазинах можна продати до 300 кг спаржі буквально за 3 години – люди цікавляться екзотикою. У подібного активного промо є інша сторона медалі – дізнавшись про маржинальність культури, деякі підприємства почали думати і собі про введення її у сівообіг.
Пані Боден рекомендує перш ніж робити посадки порахувати, який реальний прибуток ви будете мати: "Коли мене питають, чи можна посадити 30 га, і навіть 100 га аспарагусу в Україні, я відповідаю, що все це можливо. Але є одна проблема – якщо в Німеччині посаджено 27 тис га цієї культури і вона вся споживається на внутрішньому ринку, то в Україні реально торгувати продуктом можна лише у 5 містах-мільйонниках. Приміром, в Херсоні на ринку навіть за 30 грн ви не придасте більше 5 кг, тому що цей продукт залишається ексклюзивним товаром та не може бути окремою стравою – потребує м’яса, салату, відповідного соусу – все це гроші, які пересічний покупець на сьогодні не готовий витрачати".
Амбітні плани
Подружжя добре розуміє, що "грати" на ексклюзивності товару залишається не довго – із часом сегмент розвиватиметься, що потребуватиме додаткових зусиль аби утриматись на ринку. За останні п'ять років площі під спаржею в Україні потроїлися, За оцінками експертів, на сьогоднішній день українці вирощують спаржу приблизно на 70-80 га, на частку комерційних проектів припадає лише 30-36 га.
Культура споживання зростає, натомість ціна дедалі падатиме – уже наступного року «АгроФокус» навряд чи зможе продати спаржу по доларів доларів. Тож тут серйозно готуються до виходу української спаржі "GourmeT з Любимівки" на європейський ринок. Планують розпочати пробні поставки у країни Прибалтики у наступному році.
ЄС є одним з найбільш перспективних ринків збуту для спаржі. Цей регіон вже багато років залишається нетто-імпортером: при стабільних темпах зростання внутрішнього виробництва ЄС щороку додатково закуповує на зовнішньому ринку близько 50 тис. тонн цієї продукції. Сьогодні перед компанією "АгроФокус" постало завдання правильно сертифікувати підприємство за вимогами GlobalGAP або BRS – послуги аудитора коштуватимуть компанії близко восьми тис.євро на сезон.
Крім аспарагуса, подружжя також розпочало першими в України вирощувати шафран, який називають "королем спецій". Минулого року вони посадили 0,5 га цієї культури і зібрали перший урожай – 1,2 кг цінних прянощів. Цікаво, що ціна високоякісного шафрану може стартувати від 500 до 1000 доларів за кілограм, а збирають його у перший рік не більше ніж 6 кг з га. "Для нас це було велике випробування, адже досі ніхто не думав про те, що в умовах Херсонщини реально вирощувати спеції. Цього року ми плануємо перевершити минулорічні результати", – розповідає Лариса Боден.
Ірина Глотова
← Повернутися
