ПІЗНЮ ЯРОВИНУ ПОЧАЛИ СІЯТИ ПАРАЛЕЛЬНО З РАННІМИ ЗЕРНОВИМИ

 Цього року через холодну погоду посівна кампанія в Україні стартувала майже з місячним запізненням.

 Але завдяки сніжній зимі у ґрунті сформовано запаси вологи найвищі за останні десять років, а це позитивно вплине на вегетацію рослин.

 У середньому по країні температура ґрунту сягає 13-17 градусів за Цельсієм.

 Швидке потепління вже дозволило почати сіяти українським аграріям усі види сільськогосподарських культур.

 Станом на 20 квітня до посіву ранніх зернових та зернобобових культур приступили всі області України.

 Зважаючи на те, що оптимальні терміни сівби ранніх зернових та зернобобових швидко минають, обласним державним адміністраціям запропоновано переглянути структуру посівів на користь пізніх культур у тих регіонах, де ранні ярі не встигають посіяти в оптимальні строки.

 Можливості ситуативних змін у посівній кампанії аграрії обговорили минулого тижня на загальноукраїнській відеоконференції представників профільного міністерства та регіональних служб.

Як передає прес-служба Мінагрополітики, акцентували на необхідності швидкої та налагодженої співпраці міністерства, обласної, районної влади, органів місцевого самоврядування та профільних асоціацій у забезпеченні ефективної реалізації інструментів дер­жавної підтримки сільгоспвиробників.

На початок нинішнього тижня з ранніх ярих зернових та зернобобових культур загалом посіяно: ярого ячменю — 1,2 млн. га (78%); вівса — 125 тис. га (61%); пшениці — 124 тис. га (70%); гороху — 356 тис. га (84%).

Крім того, посів кукурудзи проведено на площі 327 тис. га (7%), цукрових буряків — на 191 тис. га (63%), соняшнику — на 788 тис. га (14%). Розпочато також посів сої, якою вже зайнято 47 тис. га (2% від прогнозу).

 Підживлення озимих культур на зерно провели на площі близько 7 мільйонів гектарів, а це — 96 відсотків від прогнозованих площ.


Повернутися
14.05.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.