Їх об’єднали малина і суниця

На Львівщині виробники органічної продукції створили кооператив

На Львівщині створили кооператив, аби гуртом розвивати ягідництво, купувати саджанці, вирощувати малину та полуницю, формувати партії і виходити на ринки збуту…

У складі кооперативу можна значно швидше вирішувати спільні проблеми, — переконані органіки Львівщини. А вони у нас — рухливі, передові, молоді, перспективні. Ініціатором створення органічного ягідного кооперативу став власник органічної ягідної ферми Андрій Калиняк, який розповів: «Процес створення кооперативу розпочався. Працюємо над установчими документами. Спочатку до нього увійдуть п’ятеро учасників, які займаються виключно органічним виробництвом. Це достатньо, аби перевірити, як він працюватиме. Головна мета — формувати більші партії, щоб легше вийти на ринки збуту. Надалі плануємо розширювати площі і під інші культури. Можливо, буде і ревінь».

Журналіст «Високого Замку» була присутня на зустрічі львівських органіків, а також їхніх консультантів, яку організували у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА, де започаткували ягідний кооператив, а також обговорили розвиток органічного виробництва у Львівській області.

А розвиток справді є. Хоч і проблем вистачає. Цьогоріч аж на 10 новеньких операторів органічного стало більше у нашій області. Вони вирощують, окрім малини та суниці, смородину, порічки, зернові, равликів, виготовляють молоко, сир, ковбасні вироби… Їх реалізовують у Польщі, Німеччині і навіть у Кореї.

Почався органічний рух років десять тому, тоді наші фермери отримали перші сертифікати. Одним із першопрохідців був Богдан Костів — фермер зі села Поляни Золочівського району. Богдан розповідає про власну технологію і пропонує замінити іншомовне слово «органічне» українським відповідником «життєдайне». Ще 2006 року він почав проходити сертифікацію на виробництво органічної продукції за стандартами ЄС. Але пішов далі — почав виробляти оригінальну життєдайну органічну продукцію. На площі 33 га за власною технологією він вирощує амарант, гречку, звичайні та голозерні овес і ячмінь, голомшу, пшеницю, зокрема й орнозерну, гуньбу, чорнушку, а також столові буряки, картоплю, капусту, петрушку, пастернак тощо, які також є в органічному сертифікаті. У нього є чорна пшениця, буде вирощувати і фіолетову.

Має великий досвід органічного виробництва голова ФГ «Соломея» Тетяна Яремчук. У цьому фермерському господарстві виготовляють продукцію за давніми рецептами. Це м’ясні вироби, тушонки. «Сьогодні органічна продукція — це тренд. І, без сумніву, необхідно популяризувати своє рідне, те, що корисне і натуральне», — переконана Тетяна Яремчук.

Окрім того, вона наголошує, що цю продукцію повинні споживати наші люди, львів’яни. На підприємстві роблять усе, щоб їхня продукція була доступна. Адже ні для кого не секрет, що органічна продукція завжди є дорожчою від традиційної. Тетяна Яремчук запропонувала, аби влада посприяла у відкритті у Львові магазину, де можна було б реалізовувати органічну продукцію.

Розмова була цікава, емоційна і пізнавальна. Під час неї обговорили можливі напрямки підтримки органічних виробників з обласного бюджету. «У департаменті ми опрацьовуємо пропозиції, які висловили наші органіки. Вони ляжуть в основу заходів з підтримки органічного виробництва, які ми пропонуватимемо на затвердження сесії Львівської обласної ради», — розповів начальник управління розвитку сільськогосподарського виробництва, продовольства та аграрного ринку департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Ігор Вус.

 

Вони переконані: «Зібратися разом — це початок. Триматися разом — це успіх. Творити разом — це результат».

https://wz.lviv.ua


Повернутися
14.05.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Є певний тип захворювань, які називають автоімунними:  коли імунітет організму мобілізується не супроти сторонньої сполуки (вірусів, мікроорганізмів тощо), а проти здорових клітин чи тканин власного організму. Вам ніколи не здавалося, що чимала частина українців теж так само «хворіє», атакуючи всі здорові починання у власній країні? «Автоімунні» українці зневажливо зітхали «і до чого ви там домайданитеся» в той час, коли інші міняли країну, подекуди віддаючи за це життя. Вони «втомилися від війни», натомість запопадливо переходять на російську мову з туристами із Сиктивкара,  лають Бандеру і намагаються переконати нас у тому, що помирати від голоду в Голодоморі більш інтелігентно і благородно, ніж давати збройну відсіч гнобителям під час  Гайдамаччини чи в національно-визвольної боротьби ОУН та УПА...

«Автоімунні» українці гноблять починання  Уляни Супрун, уїдливо коментуючи, що, мовляв, «як мазали перекисом, так і мазатимемо, бо це вам не міфи розвінчувати...»  Проте ці міфи, на які не втомлюється відкривати нам очі пані Уляна,  коштують бюджету мільйони.

 Головний наш ворог – у нас самих. Ми самі себе з’їдаємо. Проте пропаганда і зовнішніх, і внутрішніх ворогів лише тоді дієва, коли ти боїшся правди, коли ти сам погоджуєшся на брехню. На щастя, все більшає «здорових клітин». Людей, котрі  не бояться назвати мародера мародером, запроданця запроданцем, ворога ворогом... Тих, хто і говорить, і чинить правду в очі. Хто робить все можливе, щоб врятувати країну від  усіх перелічених вище.