«Равликовий бізнес»… на Кременеччині

У селі Чугалі Мирослав  Загорський вирощує французький делікатес

 У селі Чугалі Кременецького району  місцевий підприємець  Мирослав  Загорський облаштував…  равликову ферму. Ідею зайнятися незвичним бізнесом «почерпнув» у Польщі, звідки, власне,  і привіз перших молюсків.  

– У нас вирощування равликів доволі новий напрям,  – зазначає пан Мирослав. – Таких спеціалізованих ферм можна на пальцях порахувати, мабуть, не більше 10-ти. Досвіду набирався у Польщі. Для початку закупив 200 кілограм равликів. Втім розпочати такий незвичний бізнес – ідея мого товариша. Він переконував, що за кордоном це доволі  прибутково і популярно. Найкраще «равликовий бізнес» розвинений в країнах Євросоюзу – Польщі, Румунії, Литві, Франції, Литві, Італії, Іспанії… Ми ж, на жаль,  відстаємо…

    Спеціально для «середземноморських гостей»  змайстрували  теплицю з сітки та системою мікрозрошування. Аби равликам було комфортно,  всередині вмонтовані дерев’яні конструкції з дощок та висаджений салат перко.

– Цікаво, що равлики харчуються вночі, – каже Мирослав Загорський. – Спершу перед вечерею дошки і рослини зрошуємо, а опісля сипемо сухий корм. Загалом равлики доволі невибагливі. Важливо облаштувати їм тінь та вологу та вчасно годувати та, звісно, берегти від поширення різних інфекцій.

  Коли равлики готуються до зимової сплячки, тому переносимо їх до спеціального  холодильника.  Температура тут не вище п’яти градусів і не нижче нуля, інакше равлики можуть загинути. У сплячці вони можуть пробути до півроку,  –  розповідає Мирослав  Загорський.

     Розводять равликів для приготування різноманітних страв. Існує безліч рецептів, починаючи від звичайних равликів з часниковим соусом, закінчуючи равликовою печінкою та ікрою і навіть десертом. Коштує делікатесне м'ясо не дешево — 500 гривень за кілограм.  Зараз більшість молюсків фермер продає за кордон. Втім приїжджають місцеві гурмани, які купують  равликів додому.

 – Серед мешканців області  страви з равликів не такі популярні, однак ті, хто вже побував за кордоном, приїжджають до нас на ферму і купують,  – розповідає підприємець. – Хоча це зараз для нас екзотика, а раніше равлики готували навіть при монастирях.  Розповідати, звісно, можна багато, потрібно бодай раз скуштувати, впевнений  – неодмінно сподобається!


Повернутися
14.05.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.