ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО

Як на мене, у вислові «святкувати 9 травня» вже закладено оксюморон.  І не лише через незліченні втрати, яких зазнала Україна і те, що фашизм змінився рашизмом.   Людині, котра вивчала історію не за радянськими підручниками, не повернеться язик назвати цей день днем Перемоги чи тим більше «святом». Наскільки мені відомо, Друга Світова Війна на завершилася для світу 8 чи 9 травня. Попереду світ чекала трагедія у Хіросімі та Нагасакі.

Наскільки мені відомо, для України Друга Світова Війна завершилася тільки через десять років, коли були роззброєні та знищені останні вояки національних повстанських угруповань.

Наскільки мені відомо, Україна і Росія з 1976 року перетворилася для Німеччини та підконтрольних їй бандитів на Західносибірську нафтогазовою провінцію і платить контрибуції дешевим газом, а отже   — програла у цій війні.

Святкувати мені нічого —  тільки помолитися за загиблих, яких безжально перемолола  гітлерівсько-сталінська м’ясорубка.


Повернутися
10.05.2018
Категорія: Колонка Андрія Закревського
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Щодня, усвідомлюємо ми це чи ні, наше життя складається з безлічі виборів: від простих і примітивних до тих, що їх пафосно прийнято називати доленосними. Кожен день, кожну хвилину і секунду ми йдемо мінним полем. Ми ще не знаємо, де і коли «рване» наш вибір, проте хочемо того чи ні, ми все одно щось вибираємо і пожинаємо його наслідки.

 Хтось із українських класиків свого часу казав, що вибір мови значно важливіший від вибору вишиванки. Бо вишиванку ви просто купите і будете цим пишатися – тим більше, чим більше за неї заплатите. Натомість мову не купити – навіть платними прискореними курсами. На неї треба зважитися – й почати в ній жити. Я б екстраполював це висловлювання не лише на мову, а й загалом на країну, яку ми всі обрали для себе за Батьківщину. Так, знаю, Василь Симоненко свого часу писав про те, що «Можна все на світі вибирати, сину… Вибрати не можна тільки Батьківщину». Проте ризикну з ним не погодитися: Батьківщина – це якраз те, що ти свідомо обираєш собі сам, інколи радше «всупереч», ніж «завдяки». Багато років тому я свідомо зробив свій вибір на користь України.  Мені дивно слухати скиглення тих, хто постійно говорить про втечу з «корабля, що тоне» під назвою «Україна». Я в цей час латаю у ньому пробоїни… В Україні ти можеш  міняти країну, беручи участь у чому завгодно: від аграрного сектору і до сфери високих технологій. Так, український вибір – важкий вибір. Але як казав Шарль де Голль, «завжди вибирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів»…