«Колекція» діагнозів і безсоння як «бонус»

«Болить голова» — мабуть, найпоширеніша скарга, з якою пацієнт звертається до лікаря. І — непроста для фахівця, оскільки може свідчити про безліч недуг або вказувати на їх початкову стадію. Дільничний терапевт чи сімейний лікар не завжди мають «під рукою» сучасну діагностичну апаратуру, відтак хворому доводиться пройти обстеження в офтальмолога, отоларинголога, нев­ропатолога, стоматолога, ортопеда... Але трапляється, що навіть консиліум лікарів, визначаючи діагноз, не може дійти «спільної думки», відтак пацієнту випишуть довжелезний рецепт і... залишать сам на сам із головним болем. А згодом недужий самотужки почне призначати собі пігулки, ковтати їх у найважчі моменти, тимчасово полегшуючи страждання, однак не усуваючи причин самої проблеми.

— Причин головного болю — близько півсотні, і спровокувати його може що завгодно: різкий запах, голод, втома, спека, навіть «банальний» хворий зуб, — розповідає «Україні молодій» головний лікар столичної Клініки здорових судин, невропатолог Ігор Бабій. — Або, скажімо, емоційний стрес, депресія, зміна погоди, яскраве світло, куріння, вживання спиртних напоїв. Імовірними причинами головного болю може бути алергія, гіпертонія, аневризма, пухлина мозку, черепно–мозкова травма, гайморит, перенапруження очей, висока температура, вживання гормональних або інших препаратів, спадкова схильність. Звісно, тут лише знеболювальними пігулками — анальгіном чи цитрамоном — не обійдешся.

«Одужають судини — «оживе» й організм»

Як свідчать останні наукові дослідження, деякі продукти харчування та напої, які містять аміни, глутамат мононатрію, нітрити, кофеїн чи аспартам, також можуть спровокувати нестерпний головний біль. Серед продуктів–«провокаторів» — маринади, гірчиця, кетчуп, копчені м’ясо й риба, цитрусові, банани, авокадо, бобові, горіхи, цибуля, шоколад, вершки, сметана, йогурт, алкогольні напої, страви китайської кухні, чипси.

Лікарі кажуть: навіть неправильно підібрані окуляри викликають головний біль. Зрідка такий дискомфорт спричиняє захворювання суглобів щелепи чи... затісний капелюх. Трапляється, що біль у голові виникає внаслідок анемії (дефіциту заліза в організмі). Зрештою, у кімнаті, де бракує свіжого повітря, голова теж не буде «свіжою».

— Ефективність лікування передусім залежить від глибокого клінічного обстеження, — переконаний Ігор Бабій. — Зокрема, важливо дослідити зміни структур мозку. За результатами реографії (визначення електричного опору судин мозку) — оцінити стан кровообігу в окремих півкулях. Ультразвукова допплерографія визначає швидкість кровообігу в основних судинах. Активність мозкових клітин вивчаємо за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). В організмі людини багато систем, але серцево–судинна — найголовніша. Судини з’єднують усi органи. Якщо, скажімо, капіляри десь дають збій, то починають погано працювати нирки, шлунок, серце. Якщо людина вилікує судини — одужують й інші органи.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Якщо відчуваєте, що самотужки не здатні подолати «головну проблему», не відкладайте візит до лікаря. Особливо небезпечно зволікати при таких тривожних симптомах:

* у вас почався головний біль, якого ніколи раніше не було. Скажімо, напади почастішали і стали потужнішими;

 

* біль триває понад 72 години, і ви неспроможні сконцентруватися на будь–якій справі;

* біль виникає зненацька, наче «вибух» усередині голови;

* окрім головного болю, у вас порушуються зір, мовлення, координація рухів, відчуваєте слабкість у руках і ногах, гальмується мислення;

* не лише болить голова, а й підвищується температура тіла і важко рухати шиєю;

* головний біль виникає за найменшого фізичного зусилля. При цьому є блювота, але не нудить;

* якщо біль супроводжується судомами, потемнінням в очах.

ФАКТИ

Напади мігрені яскраво описав письменник і лікар Михайло Булгаков у романі «Майстер і Маргарита», розповідаючи про головний біль прокуратора Понтія Пілата. За легендою, навіть повелителеві Олімпу — Зевсові — довелося звернутися до бога–коваля Гефеста, щоб той розбив своїм молотом його голову, яка розколювалася від нестерпного болю. Серед тих, хто потрапляв у лабети цієї недуги, були Юлій Цезар, Кальвін, Паскаль, Бетховен, Дарвін, Маркс, Нобель, Гейне, По, Мопассан, Вагнер, Шопен, Чайковський, Ніцше, Фрейд... Нині ж щонайменше третина людства потерпає від мігрені.

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
03.05.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...