«Колекція» діагнозів і безсоння як «бонус»

«Болить голова» — мабуть, найпоширеніша скарга, з якою пацієнт звертається до лікаря. І — непроста для фахівця, оскільки може свідчити про безліч недуг або вказувати на їх початкову стадію. Дільничний терапевт чи сімейний лікар не завжди мають «під рукою» сучасну діагностичну апаратуру, відтак хворому доводиться пройти обстеження в офтальмолога, отоларинголога, нев­ропатолога, стоматолога, ортопеда... Але трапляється, що навіть консиліум лікарів, визначаючи діагноз, не може дійти «спільної думки», відтак пацієнту випишуть довжелезний рецепт і... залишать сам на сам із головним болем. А згодом недужий самотужки почне призначати собі пігулки, ковтати їх у найважчі моменти, тимчасово полегшуючи страждання, однак не усуваючи причин самої проблеми.

— Причин головного болю — близько півсотні, і спровокувати його може що завгодно: різкий запах, голод, втома, спека, навіть «банальний» хворий зуб, — розповідає «Україні молодій» головний лікар столичної Клініки здорових судин, невропатолог Ігор Бабій. — Або, скажімо, емоційний стрес, депресія, зміна погоди, яскраве світло, куріння, вживання спиртних напоїв. Імовірними причинами головного болю може бути алергія, гіпертонія, аневризма, пухлина мозку, черепно–мозкова травма, гайморит, перенапруження очей, висока температура, вживання гормональних або інших препаратів, спадкова схильність. Звісно, тут лише знеболювальними пігулками — анальгіном чи цитрамоном — не обійдешся.

«Одужають судини — «оживе» й організм»

Як свідчать останні наукові дослідження, деякі продукти харчування та напої, які містять аміни, глутамат мононатрію, нітрити, кофеїн чи аспартам, також можуть спровокувати нестерпний головний біль. Серед продуктів–«провокаторів» — маринади, гірчиця, кетчуп, копчені м’ясо й риба, цитрусові, банани, авокадо, бобові, горіхи, цибуля, шоколад, вершки, сметана, йогурт, алкогольні напої, страви китайської кухні, чипси.

Лікарі кажуть: навіть неправильно підібрані окуляри викликають головний біль. Зрідка такий дискомфорт спричиняє захворювання суглобів щелепи чи... затісний капелюх. Трапляється, що біль у голові виникає внаслідок анемії (дефіциту заліза в організмі). Зрештою, у кімнаті, де бракує свіжого повітря, голова теж не буде «свіжою».

— Ефективність лікування передусім залежить від глибокого клінічного обстеження, — переконаний Ігор Бабій. — Зокрема, важливо дослідити зміни структур мозку. За результатами реографії (визначення електричного опору судин мозку) — оцінити стан кровообігу в окремих півкулях. Ультразвукова допплерографія визначає швидкість кровообігу в основних судинах. Активність мозкових клітин вивчаємо за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). В організмі людини багато систем, але серцево–судинна — найголовніша. Судини з’єднують усi органи. Якщо, скажімо, капіляри десь дають збій, то починають погано працювати нирки, шлунок, серце. Якщо людина вилікує судини — одужують й інші органи.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Якщо відчуваєте, що самотужки не здатні подолати «головну проблему», не відкладайте візит до лікаря. Особливо небезпечно зволікати при таких тривожних симптомах:

* у вас почався головний біль, якого ніколи раніше не було. Скажімо, напади почастішали і стали потужнішими;

 

* біль триває понад 72 години, і ви неспроможні сконцентруватися на будь–якій справі;

* біль виникає зненацька, наче «вибух» усередині голови;

* окрім головного болю, у вас порушуються зір, мовлення, координація рухів, відчуваєте слабкість у руках і ногах, гальмується мислення;

* не лише болить голова, а й підвищується температура тіла і важко рухати шиєю;

* головний біль виникає за найменшого фізичного зусилля. При цьому є блювота, але не нудить;

* якщо біль супроводжується судомами, потемнінням в очах.

ФАКТИ

Напади мігрені яскраво описав письменник і лікар Михайло Булгаков у романі «Майстер і Маргарита», розповідаючи про головний біль прокуратора Понтія Пілата. За легендою, навіть повелителеві Олімпу — Зевсові — довелося звернутися до бога–коваля Гефеста, щоб той розбив своїм молотом його голову, яка розколювалася від нестерпного болю. Серед тих, хто потрапляв у лабети цієї недуги, були Юлій Цезар, Кальвін, Паскаль, Бетховен, Дарвін, Маркс, Нобель, Гейне, По, Мопассан, Вагнер, Шопен, Чайковський, Ніцше, Фрейд... Нині ж щонайменше третина людства потерпає від мігрені.

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
03.05.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Щодня, усвідомлюємо ми це чи ні, наше життя складається з безлічі виборів: від простих і примітивних до тих, що їх пафосно прийнято називати доленосними. Кожен день, кожну хвилину і секунду ми йдемо мінним полем. Ми ще не знаємо, де і коли «рване» наш вибір, проте хочемо того чи ні, ми все одно щось вибираємо і пожинаємо його наслідки.

 Хтось із українських класиків свого часу казав, що вибір мови значно важливіший від вибору вишиванки. Бо вишиванку ви просто купите і будете цим пишатися – тим більше, чим більше за неї заплатите. Натомість мову не купити – навіть платними прискореними курсами. На неї треба зважитися – й почати в ній жити. Я б екстраполював це висловлювання не лише на мову, а й загалом на країну, яку ми всі обрали для себе за Батьківщину. Так, знаю, Василь Симоненко свого часу писав про те, що «Можна все на світі вибирати, сину… Вибрати не можна тільки Батьківщину». Проте ризикну з ним не погодитися: Батьківщина – це якраз те, що ти свідомо обираєш собі сам, інколи радше «всупереч», ніж «завдяки». Багато років тому я свідомо зробив свій вибір на користь України.  Мені дивно слухати скиглення тих, хто постійно говорить про втечу з «корабля, що тоне» під назвою «Україна». Я в цей час латаю у ньому пробоїни… В Україні ти можеш  міняти країну, беручи участь у чому завгодно: від аграрного сектору і до сфери високих технологій. Так, український вибір – важкий вибір. Але як казав Шарль де Голль, «завжди вибирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів»…