Не фарбуйте бордюри!

Щовесни у різних регіонах України можна побачити комунальників на дорогах, які вапном білять бордюри, дерева та стовпи.

Біління вапном декоративних дерев та бордюрів під час весняних толок та інших робіт з благоустрою та озеленення територій – застаріла радянська практика, від якої вже давно необхідно позбавлятися.

На цьому наголосив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Лев Парцхаладзе, – повідомляє "Урядовий портал".

"Традиційно перед Великоднем і травневими святами комунальники та інші небайдужі громадяни виходять на весняні толоки: прибирають сміття, обкопують і висаджують дерева та квіти. Одним словом, "облаштовують територію". При цьому, обов'язковим елементом такого благоустрою чомусь залишається побілка з радянського минулого. Як вишенька на торті! Побілка дерев біля доріг, в скверах і парках, а разом з ними – стовпів, бордюрів і інших елементів міського благоустрою. Чорно-білі дерева в 21-му столітті – дуже суперечлива естетика і сумнівна користь, а білі бордюри – відвертий несмак", – написав він.

Лев Парцхаладзе підкреслив, що на таке біління ще й витрачається значна сума коштів.

На його думку, краще використовувати європейський досвід благоустрою територій, наприклад, постійно оновлювати розмітку на проїжджій частині, а дерева у разі необхідності не фарбувати, а обробляти спеціальним розчином від паразитів.

До речі, у 2006 році Мінрегіон затвердив Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах, якими забороняється білити вапном декоративні дерева та малі архітектурні форми.

До слова, комунальники Івано-Франківська від такої практики цьогоріч відмовилися, але в місті ще білять на своїй території "структурні підрозділи культури та медицини". Про це розповів МІСТУ директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою міста Михайло Смушак.

Він не підтримує таку побілку: "У нових правилах благоустрою, які чекають затвердження, за це каратимуть. Це даремне витрачання часу і ресурсів. Адже потрібно закупити вапно, а ще заплатити працівникам, які це робитимуть.

На наших об`єктах (дороги, прибудинкові території) ніде бордюри не фарбують і не будуть. Інше питання до закладів медицини, культури і т.п. Ця показуха і гламур не личить нашому місту. Адже ми вважаємо, що Івано-Франківськ – європейське місто".

Нові правила благоустрою мають ухвалити на сесії міської ради у травні, повідомив Смушак.

Якщо їх приймуть, за побілку бордюрів буде штраф.

 


Повернутися
03.05.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Щодня, усвідомлюємо ми це чи ні, наше життя складається з безлічі виборів: від простих і примітивних до тих, що їх пафосно прийнято називати доленосними. Кожен день, кожну хвилину і секунду ми йдемо мінним полем. Ми ще не знаємо, де і коли «рване» наш вибір, проте хочемо того чи ні, ми все одно щось вибираємо і пожинаємо його наслідки.

 Хтось із українських класиків свого часу казав, що вибір мови значно важливіший від вибору вишиванки. Бо вишиванку ви просто купите і будете цим пишатися – тим більше, чим більше за неї заплатите. Натомість мову не купити – навіть платними прискореними курсами. На неї треба зважитися – й почати в ній жити. Я б екстраполював це висловлювання не лише на мову, а й загалом на країну, яку ми всі обрали для себе за Батьківщину. Так, знаю, Василь Симоненко свого часу писав про те, що «Можна все на світі вибирати, сину… Вибрати не можна тільки Батьківщину». Проте ризикну з ним не погодитися: Батьківщина – це якраз те, що ти свідомо обираєш собі сам, інколи радше «всупереч», ніж «завдяки». Багато років тому я свідомо зробив свій вибір на користь України.  Мені дивно слухати скиглення тих, хто постійно говорить про втечу з «корабля, що тоне» під назвою «Україна». Я в цей час латаю у ньому пробоїни… В Україні ти можеш  міняти країну, беручи участь у чому завгодно: від аграрного сектору і до сфери високих технологій. Так, український вибір – важкий вибір. Але як казав Шарль де Голль, «завжди вибирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів»…