М’ясний ажіотаж: чи справді в Україні заборонять продаж «домашнього м’яса»

За «домашнім» м’ясом тягнеться шлейф розкиданих околицями органічних рештків худоби, загрожуючи неконтрольованим зараженням прилеглих територій. (Фото з сайта aif.md.)

У квітні в Україні набирають чинності нові правила забою тварин, які вплинуть на можливість реалізації готової продукції.

 Вимогу про посилення правил забою передбачає Закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

 Зокрема, з 4 квітня 2018 року зменшується кількість забитих тварин не на бойні, а подвірно, до трьох голів свійських парнокопитних або інших копитних тварин на тиждень.

 А от із 1 січня 2025 року продукти, отримані в результаті забою не на бойні, що має експлуатаційний дозвіл, справді зможуть використовуватися тільки для власного споживання або реалізації на агропромисловому ринку кінцевому споживачу в межах 50 кілометрів від місця забою або в області, де він здійснений.

 «Раніше на продаж можна було забивати три голови в день, а тепер три голови в тиждень. Це 150 голів на рік. Якщо забиваєш більше, то йдеться вже про бізнес, який повинен працювати за правилами держави. Від жителів сільської місцевості сьогодні надходить велика кількість скарг на неконтрольований забій худоби. Адже йдеться не просто про її вирощування й продаж м’яса, а й про те, куди після забою такі приватні особи дівають нутрощі забитих тварин», — коментує логіку закону голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

 За інформацією Держпродспоживслужби, сьогодні в Україні функціонує майже 400 офіційних боєнь. Географія розташування різна.

 У деяких випадках максимальний радіус покриття — 20 кілометрів, що прийнятно для приватних господарів. У окремих випадках — 100 кілометрів.

 Зрозуміло, що ніхто на таку відстань своє порося для забою не повезе. Але пропозиція залежить від попиту, і якщо худобу на бойню ніхто не возить, то дооснащувати та брати експлуатаційний дозвіл її господарям не вигідно.

 Повної заборони подвірного забою поки що немає. За словами Володимира Лапи, поки що це тільки законодавча пропозиція: «З’явилося багато публікацій, що забороняється продаж домашнього м’яса. Це неправда. Можна привезти на бойню, забити, а потім реалізувати на ринку. Заборони на реалізацію немає. Просто забій повинен проводитися відповідно до вимог, які існують у всіх цивілізованих країнах».

 За підрахунками Держпродспоживслужби, в середньому 70-80 відсот­ків продукції, яка продається на ринках, це перекупники, котрі їздять по селах і збирають тварин.

 «Немає великої проблеми потім заїхати і забити на бійні. Якщо забиваєш собі, родині — будь ласка, ніхто претензій не має. Але коли говоримо про елементи бізнесу, то все повинно бути легалізовано. Нецивілізований забій — це ще й серйозна загроза для епізоотичної ситуації», — пояснив Володимир Лапа.

http://umoloda.kiev.ua


Повернутися
03.05.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.