Анекдоти

— Що вас цікавить?

— Дитячі вiзки.

— Якщо хочете, щоб iз дитиною частіше гуляв чоловік, тоді візьміть цей, iз попільничкою і відкривачкою для пива

* * *

— Моню, в мене є геніальний план: давайте разом відкриємо ювелірний магазин де-небудь на П’ятій авеню.

— Давайте краще так: ви відкриватимете, а я стоятиму на шухері.

* * *

Директор підприємства запитує головного бухгалтера:

— У нас люди коли зарплату востаннє отримували?

— Два мiсяцi тому.

— А на рахунку гроші є?

— Ні.

— А люди на роботу ходять?

— Ходять.

— Давай тоді за вхід гроші брати.

* * *

Hа іспиті професор запитує недбайливого студента:

— Ви знаєте, що таке іспит?

— Іспит — це бесіда двох розумних людей, — відповідає студент.

— А якщо один iз них дурень? — цікавиться професор.

Студент спокійно каже:

— Тоді другий не отримає стипендії.

* * *

Директор натискає на кнопку і каже своїй секретарці:

— Чай, будь ласка!

Голос iз динаміка:

— Іване Івановичу, ви можете мене хоча б у вихідні залишити в спокої? Відійдіть від домофона!

* * *

— Здрастуй, хлопчику. Твій тато вдома?

— Таки мені треба знати, хто ви такий?

— В якому сенсі?

— Якщо ви з податкової, то тато пішов збирати пляшки, шоб нас прогодувати. Якщо ви Яків Мойсейович, якому тато винен грошi, то тата два дні тому поховали. А якщо ви Марк Юхимович, який винен татові, то він таки вдома.

* * *

Казино. Під ранок заходить шикарна жінка i підходить до рулетки:

— Хочу зіграти, але в мене є одна особливість — мені щастить, коли я граю в оголеному вигляді. Можна?

— Звичайно! — каже круп’є.

Панi оголюється, круп’є запускає кульку.

— Ура, — кричить жiнка, цілує й обіймає круп’є, одягається, обмінює виграні фішки на гроші та йде.

Ошелешений круп’є стоїть біля столу і каже колезі:

— Оце пощастило. До речі, а що випало?

— А на що вона ставила?

* * *

Бабуся зрозуміла, що компот забродив, коли дід підійшов до неї з фразою: «Крихiтко, що ти робиш сьогодні ввечері?»

* * *

У перукарню заходить патлатий хлопець і каже:

— Зробіть мені стрижку, як минулого разу.

Перукар:

— Це не до мене, я тут лише два роки працюю.

 * * *

 Жiнка запитує маленьку дівчинку:

— Які у тебе гарні кучері, напевно, вони в тебе від мами?

— Ні, я думаю, від тата. Тому що в нього на голові не залишилося жодної волосини.

 * * *

 — Кажуть, що ходити босоніж корисно для здоров’я.

— Так, дійсно. Коли я вранці прокидаюся в черевиках, у мене жахливо болить голова.

 * * *

 Начальник звертається до підлеглих:

— Не треба називати мене «бос», «шеф».

— А як вас називати?

— Наприклад, «годувальник».


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.