Серіали… шкодять здоров’ю!

Перегляд серіалів запоєм уповільнює кровообіг і метаболізм. Це провокує ожиріння та появу цукрового діабету.

Серіали із складним сюжетом виснажують емоційно і розумово. Можуть виникнути проблеми з психікою, зокрема хандра та депресія, пише nv.ua.

Тривалий перегляд серіалу провокує збудження нервової системи. Крім того, вони впливають на те, яким людина бачить реальний світ.

Емоційний стан після перегляду серіалу залежить від того, як людина почувалася перед початком сеансу. У тих, хто намагався у такий спосіб позбутися тривоги, виникає безсоння.

За результатами дослідження компанії Netflix, 61% опитаних дивляться серіали запоєм. Тобто, переглядають від 2 до 6 епізодів одного і того самого серіалу за 1 присід.

"Це роблять з кількох причин. Канали пропонують наступний епізод, як тільки закінчиться попередній. Сценаристи поміщають цікавий момент у кінці кожного епізоду. Мозок влаштований так, що людині складно відірвати погляд, поки на екрані щось рухається", - каже директор Інституту досліджень комунікацій в Університеті Індіани Роберт Поттер.

Фахівець каже, якщо розв'язка епізоду відбувалася у кінці серії, то варто дивитися лише 20 хв. наступної. Так, закінчиться цікавий момент, але не це змусить просидіти ще годину за переглядом.


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…