Штучний інтелект виявив 6 тисяч не відомих раніше вірусів

 Дослідник з Каліфорнії США, з допомогою штучного інтелекту знайшов майже 6 000 раніше невідомих видів вірусів.

Статтю з дослідженням біолога з Об’єднаного інституту геному DOE в Каліфорнії Саймона Ру опублікували в журналі Nature.

Біолог навчив комп’ютери ідентифікувати генетичну послідовність вірусів з сімейства Inoviridae. Ці віруси живуть в бактеріях і змінюють поведінку свого господаря.

Вченому вдалося зібрати масив геномних даних, а комп’ютер відновив понад 10 тисяч генів Inoviridae і згрупував їх. Близько 6 тисяч з них не були відомі науці.

За словами вчених, це відкриття зможе стати новим інструментом для вивчення величезного і в значній мірі невідомого різноманітності вірусів на Землі

Зазвичай дослідники намагаються виявити невідомі віруси в зразках, взятих з різних середовищ методом секвенування ДНК. Для цього відокремлюють невеликі ділянки ДНК, та шукають в них послідовності структурних елементів ДНК — нуклеотидів, які притаманні вже відомим вірусам і бактеріям. Самі вчені відзначали, що метод схожий на функцію комп'ютерного пошуку слова або букви в тексті.

Утім, цей метод часто зазнає невдачі, адже вченні не можуть виявляти віруси чий «генетичний підпис» значно відрізняється від відомих науці.

Штучний інтелект здатний розпізнати ДНК невідомого вірусу, оскільки він автоматично навчається визначати відповідні послідовності генів у величезних масивах інформації.

https://hromadske.ua


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...