Йогурт — не на десерт, а на здоров’я!

«Поживні властивості йогурту запобігають хронічним захворюванням і покращують раціон. Регулярне вживання цього продукту допомагає в боротьбі проти зайвої ваги, підвищеного тиску, захворювань обміну речовин, зміцнює кістки». Такого висновку, що ґрунтується на детальних наукових дослідженнях, дійшли учасники глобального саміту в Бостоні, присвяченого йогурту. Захід, організований Американським товариством iз харчування і Міжнародним інститутом Danon, поклав початок багаторічної ініціативи «Йогурт у харчуванні». Його мета — вивчити і задокументувати вплив йогурту на здоров’я, стимулювати нові дослідження, донести інформацію до споживача.

Лікарі й дієтологи постійно наголошують: раціональне харчування — одна з основних підвалин здоров’я. 7 із 10 смертей (за даними американських дослідників) стаються внаслідок неправильного харчування. Факторами, що призводять до смертності, фахівці називають підвищений артеріальний тиск, куріння, зайву вагу і високу концентрацію глюкози у крові. Принаймні два з них — тиск і ожиріння — урівноважує регулярне споживання йогурту, вважає голова Асоціації дієтологів України, головний дієтолог МОЗ Олег Швець. Він називає йогурт маркером здорової дієти. «Давно помітив: людина, яка регулярно споживає молочні продукти, найімовірніше, веде здоровий спосіб життя, — зауважує Олег Віталійович. — І навпаки: якщо у раціоні мало «молочки», така людина зазвичай курить, «підсідає» на шкідливі солодкі газовані напої, пиво, фаст–фуд, безмірно споживає каву».

Менеджер медичного маркетингу компанії «Данон Україна» Ольга Кухар, яка на Бостонському саміті представляла Україну, пригадує: кілька років тому, у День боротьби з курінням, українцям замість сигарети пропонували баночку з йогуртом, і перехожі охоче відгукувалися на пропозицію. «Не кажу, що після акції вони відмовилися від шкідливої звички, — каже пані Оля. — Але якщо бодай замислилися над своїм способом життя і раціоном, — це вже великий плюс».

За словами Олега Швеця, цим продуктом можна і починати свій день, і смакувати перед сном. Головне — безпечність виробу та поживна цінність, яку, насамперед, визначає невелика кількість солі, цукру і жиру.

«Я прихильник того, аби кожен прийом їжі завершувати кисломолочним продуктом, — наголошує голова Асоціації дієтологів. — Це принцип «здорової тарілки», про яку багато говорять мої колеги в усьому світі. Йогурт, крім того, чудово підходить для «перекусу». Традиція брати бутерброди на роботу, на мій погляд, — дуже погана. В одному бутерброді з ковбасою — добова норма солі. А половина українців має проблеми з підвищеним тиском. Краще візьміть фрукт чи йогурт».

Прикро, але в Україні досі бракує пропаганди здорового харчування, каже Олег Швець. «Чомусь циркулює негативна інформації про молочні продукти. Часто — неправдива. Коли мені зателефонували з телеканалу «Інтер» і попросили фаховий коментар щодо харчів — я здивувався: чому у списку немає жодного корисного продукту? Чому б не поговорити про йогурт чи яблуко, розповісти, наскільки вони корисні для здоров’я? У відповідь почув — це нецікаво споживачу. Такий підхід, на жаль, домінує...»

ФАКТ

Коли в середині 1970–х в Японії оприлюднили наукові докази корисності цільних злаків, масштабна акція з пропаганди цих продуктів впродовж п’яти років збільшила їх споживання на 400%. Як наслідок — у країні суттєво знизилися показники серцево–судинних захворювань і смертності від цих недуг.

 

ДО РЕЧІ

Традиція споживання кисломолочних продуктів існує в Україні віддавна. Ряжанка, маслянка, кисляк були на столі наших прадідів. Тож нині дієтологи говорять про повернення до цієї доброї звички, а виробники молочної продукції розширюють асортимент «смачними цікавинками». Водночас йогурт i кефір сьогодні можна виробляти і в домашніх умовах за допомогою бактеріальних заквасок. «Якщо віддаєте перевагу домашнім йогуртам, слід бути впевненим у якості молока, з якого виготовляєте продукт, і дотримуватися стерильності у процесі приготування», — наголошує Олег Швець. «У будь–якому разі, це краще, ніж взагалі не мати в раціоні «молочки», — додає Ольга Кухар. Згідно з дослідженнями, середній європеєць нині з’їдає одну порцію йогурту на день, а ось американець — лише одну на тиждень.


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…