Йогурт — не на десерт, а на здоров’я!

«Поживні властивості йогурту запобігають хронічним захворюванням і покращують раціон. Регулярне вживання цього продукту допомагає в боротьбі проти зайвої ваги, підвищеного тиску, захворювань обміну речовин, зміцнює кістки». Такого висновку, що ґрунтується на детальних наукових дослідженнях, дійшли учасники глобального саміту в Бостоні, присвяченого йогурту. Захід, організований Американським товариством iз харчування і Міжнародним інститутом Danon, поклав початок багаторічної ініціативи «Йогурт у харчуванні». Його мета — вивчити і задокументувати вплив йогурту на здоров’я, стимулювати нові дослідження, донести інформацію до споживача.

Лікарі й дієтологи постійно наголошують: раціональне харчування — одна з основних підвалин здоров’я. 7 із 10 смертей (за даними американських дослідників) стаються внаслідок неправильного харчування. Факторами, що призводять до смертності, фахівці називають підвищений артеріальний тиск, куріння, зайву вагу і високу концентрацію глюкози у крові. Принаймні два з них — тиск і ожиріння — урівноважує регулярне споживання йогурту, вважає голова Асоціації дієтологів України, головний дієтолог МОЗ Олег Швець. Він називає йогурт маркером здорової дієти. «Давно помітив: людина, яка регулярно споживає молочні продукти, найімовірніше, веде здоровий спосіб життя, — зауважує Олег Віталійович. — І навпаки: якщо у раціоні мало «молочки», така людина зазвичай курить, «підсідає» на шкідливі солодкі газовані напої, пиво, фаст–фуд, безмірно споживає каву».

Менеджер медичного маркетингу компанії «Данон Україна» Ольга Кухар, яка на Бостонському саміті представляла Україну, пригадує: кілька років тому, у День боротьби з курінням, українцям замість сигарети пропонували баночку з йогуртом, і перехожі охоче відгукувалися на пропозицію. «Не кажу, що після акції вони відмовилися від шкідливої звички, — каже пані Оля. — Але якщо бодай замислилися над своїм способом життя і раціоном, — це вже великий плюс».

За словами Олега Швеця, цим продуктом можна і починати свій день, і смакувати перед сном. Головне — безпечність виробу та поживна цінність, яку, насамперед, визначає невелика кількість солі, цукру і жиру.

«Я прихильник того, аби кожен прийом їжі завершувати кисломолочним продуктом, — наголошує голова Асоціації дієтологів. — Це принцип «здорової тарілки», про яку багато говорять мої колеги в усьому світі. Йогурт, крім того, чудово підходить для «перекусу». Традиція брати бутерброди на роботу, на мій погляд, — дуже погана. В одному бутерброді з ковбасою — добова норма солі. А половина українців має проблеми з підвищеним тиском. Краще візьміть фрукт чи йогурт».

Прикро, але в Україні досі бракує пропаганди здорового харчування, каже Олег Швець. «Чомусь циркулює негативна інформації про молочні продукти. Часто — неправдива. Коли мені зателефонували з телеканалу «Інтер» і попросили фаховий коментар щодо харчів — я здивувався: чому у списку немає жодного корисного продукту? Чому б не поговорити про йогурт чи яблуко, розповісти, наскільки вони корисні для здоров’я? У відповідь почув — це нецікаво споживачу. Такий підхід, на жаль, домінує...»

ФАКТ

Коли в середині 1970–х в Японії оприлюднили наукові докази корисності цільних злаків, масштабна акція з пропаганди цих продуктів впродовж п’яти років збільшила їх споживання на 400%. Як наслідок — у країні суттєво знизилися показники серцево–судинних захворювань і смертності від цих недуг.

 

ДО РЕЧІ

Традиція споживання кисломолочних продуктів існує в Україні віддавна. Ряжанка, маслянка, кисляк були на столі наших прадідів. Тож нині дієтологи говорять про повернення до цієї доброї звички, а виробники молочної продукції розширюють асортимент «смачними цікавинками». Водночас йогурт i кефір сьогодні можна виробляти і в домашніх умовах за допомогою бактеріальних заквасок. «Якщо віддаєте перевагу домашнім йогуртам, слід бути впевненим у якості молока, з якого виготовляєте продукт, і дотримуватися стерильності у процесі приготування», — наголошує Олег Швець. «У будь–якому разі, це краще, ніж взагалі не мати в раціоні «молочки», — додає Ольга Кухар. Згідно з дослідженнями, середній європеєць нині з’їдає одну порцію йогурту на день, а ось американець — лише одну на тиждень.


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...