Все, що ви хотіли знати про медреформу: як, коли й навіщо

Для українців послуги лікарів первинної ланки – сімейних, дільничних педіатрів та терапевтів  залишаться безкоштовними. Не лише консультації та профілактичні огляди, а й базові аналізи та направлення до “вузьких” спеціалістів. Звісно, якщо пацієнти підпишуть декларацію з обраним лікарем.

Медична реформа, що вступила в дію на початку 2018 року, досі здається пересічним українцям справою далекою. Процеси, які відбуваються на державному рівні – обрання очільника новоствореної Національної служби здоров’я України та генерального директора ДП “Електронне здоров’я”, який займатиметься впровадженням і розвитком загальноукраїнської системи e-Health, наприклад – начебто не стосуються більшості громадян. Насправді ж без цих та інших системних рішень приступити до реформування навіть первинної ланки медицини було б неможливо. Наразі підготовчі кроки здебільшого зроблені – і вже у квітні, як обіцяли у Міністерстві охорони здоров’я, розпочнеться підписання декларацій між лікарями та пацієнтами.

Вибір лікаря

Певно, найскладніший етап – це вибір лікаря. Начебто і обмежень немає – не обов’язково вибирати його за місцем проживання чи реєстрації. Але, по факту, все-таки є. По-перше, це може бути лише сімейний лікар, дільничний терапевт чи педіатр. Тобто, якщо шанований спеціаліст працює терапевтом у гастроентерологічному чи завідувачем у кардіологічному відділенні лікарні вторинного рівня, то обрати його не можна. Хіба що він захоче змінити спеціалізацію.

По-друге, у мешканців сільської місцевості вибір, прямо скажемо, невеликий. Якщо на шість сіл – один сімейний лікар, то виберуть, швидше за все, його. Навіть якщо не вповні задоволені лікуванням чи ставленням. Бо старенькій бабусі чи родині з немовлям їздити щоразу за 30-50 км до іншого ескулапа – задорога та заскладна розвага. Утім, враховувати питання відстаней та часу потрібно і в містах.

По-третє, законодавці все-таки обмежили максимальну рекомендовану кількість пацієнтів в одного лікаря: 900 дітей – у педіатра, 1500 осіб – у дільничного терапевта та 2000 – у сімейного лікаря. У селах, де такий спеціаліст один на кілька населених пунктів та іншого не передбачається, ця кількість може сягати і трьох тисяч. Отже, треба поспішити, щоб “втовпитися” до лікаря з хорошими рекомендаціями. Бо бажаючих буде достатньо.

Підписання електронних декларацій – використання паперових бланків не передбачено – почнеться у квітні у 108 громадах, які першими вирішили розпочати практичну реалізацію медреформи. Однак, триватиме цей процес щонайменше до кінця 2018 року. Планується, що медзаклади входитимуть у реформу “трьома хвилями”:

–  квітень – стартує національна кампанія з вибору лікаря;

– липень – в медзаклади почне надходити збільшене фінансування від Національної служби здоров’я;

–  жовтень – друга потужна хвиля приєднання громад до реформи;

– січень 2019 –  приєднання так званих “холодних регіонів”, які наразі мляво реагують на виклики медреформи.

Що отримають пацієнти та лікарі

Нова система – з вибором лікаря та підписанням декларації – вигідна і медикам, і пацієнтам, переконана Лариса Василевська, завідуюча амбулаторією №1 Центру первинної медико-санітарної допомоги №2 Полтави. І не лише тому, що прогнозується збільшення зарплати лікарів первинної ланки унаслідок зміни системи фінансування. Якщо пацієнт сам вибрав лікаря, то це вже говорить про певний рівень довіри. Відтак, проводити профілактичні огляди, призначати обстеження, лікування і контролювати дотримання рекомендацій буде легше. І відповідальність обох сторін підвищиться. Бо ж кожен лікар хотітиме, щоб пацієнти підписав декларацію саме з ним. Адже при дефіциті пацієнтів на гідну оплату праці немає сенсу сподіватися.

– Додаткових витрат внаслідок реформи первинної ланки пацієнти не нестимуть. Консультації сімейного лікаря у потрібній кількості, виписка рецептів за програмою “Доступні ліки”, профілактичні огляди, направлення до “вузьких” фахівців, призначення обстежень: загального аналізу крові та сечі, аналізу крові на цукор, біохімічних аналізів, проведення експрес-тестування на ВІЛ та гепатити В і С, електрокардіограма і флюорографія – усе це буде безкоштовно. І повірте, цього комплексу обстежень достатньо у переважній кількості звернень. Я думаю, перший комплекс аналізів лікарі призначатимуть одразу після підписання декларації, щоб мати повніше уявлення про стан здоров’я свого пацієнта. З часом цей комплекс обстежень, вірогідно, розширять, особливо для літніх чи хронічно хворих пацієнтів. Так, як це є в інших країнах світу, – пояснює Лариса Василевська.

Медреформа залишається дискусійним питанням для українського суспільства. Її противники лякають: мовляв, при такій кількості підписаних декларацій на одного лікаря в день припадатиме 20 пацієнтів, а тому якісно працювати буде неможливо. Лариса Василевська лише знизує плечима: уже зараз кількість пацієнтів на різних дільницях коливається від 1500 до 3000 тисяч. А на прийом щодня приходить по 20-25 осіб. Взимку, під час сплеску кількості вірусних захворювань, – іще більше. тож ні про який коллапс системи через начебто значне зростання навантаження не йдеться.

Нова філософія фінансування 

– Трансформація системи охорони здоров’я пов’язана з кардинальною зміною філософії фінансування. Гроші йтимуть не на утримання стін чи ліжко-місць – потрібні вони чи не потрібні, доречні чи не доречні. А на лікування конкретних пацієнтів, – пояснює директор обласного Департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак.

Гроші на медицину, як і раніше, братимуть з податків, які платять українці. Розподілятиме гроші новостворена Національна служба здоров’я України. Запланована у 2018 році виплата – 370 грн. на одну людину на рік. У наступному році суму планують збільшити до 450 грн. Для дітей та літніх людей діє спеціальний коефіцієнт, який збільшує цю суму майже вдвічі. Але, щоб процес розпочався, медзаклад має бути підключений до системи “Електронне здоров’я”. У Полтаві це всі три Центри первинної медико-санітарної допомоги та лише два приватні медцентри.

Один з варіантів “зрадоньки”, яку активно поширюють у соцмережах – визначених коштів не вистачить на необхідний пакет аналізів та обстежень. Однак на сьогодні на одну людину з бюджету виділяють 240 грн. на рік. Прості арифметичні підрахунки показують, що це менше, ніж обіцяють вже з липня цього року. Та й фінансують з них не лише лікування, а й просто утримання ліжок. Але це чомусь заперечень не викликає.

Підписання електронних декларацій між пацієнтами та лікарями дає змогу скласти так званий “зелений реєстр” – перелік осіб, які збираються обслуговуватися у конкретного лікаря фактично, а не номінально. Зараз складений лише “червоний реєстр” – перелік осіб, зареєстрованих на території Полтавської області. Але це не означає, що вони тут дійсно проживають та лікуються. Хтось переїхав з рідного села у сусідній райцентр, інший перебрався в столицю чи вирушив на заробітки в Польщу. Однак тепер гроші надходитимуть адресно, а тому списки пацієнтів необхідно уточнити.

– Якщо людина фактично проживає не там, де зареєстрована, то їй більше не треба буде йти “на поклон” до головного лікаря,  писати заяву, просити, щоб її обстежили. А лікар не вимагатиме сплатити додаткові кошти, бо, мовляв, гроші за вас пішли в інший район, де ви прописані. Ці декларації примушують лікаря задуматися, чи захочуть з ним підписати декларацію. Дають можливість зустрітися очі в очі зі своїми пацієнтами, поговорити, розказати про себе, про свій підхід до лікування та профілактики, про те, як працюватиме з цим пацієнтом, – каже Лисак.

На час перехідного періоду затверджено: навіть якщо людина не підписала декларацію, на неї виділятиметься 240 грн на рік, як раніше.

Вимоги до медзакладу, який хоче працювати з НСЗУ, досить серйозні. Так, на нову систему фінансування одночасно мають переходити всі медустанови первинного рівня на даній адміністративній території (місто, ОТГ та ін.). Також має відбутися процес автономізації закладу, його підключенння до системи e-Health та, звісно, інтернету, встановлена необхідна кількість комп’ютерів та іншої офісної техніки. Також оснащення закладу повинно відповідати вимогам переліку матеріально-технічного забезпечення, підготовленого МОЗ. Серед іншого у нього – глюкометр, електрокардіограф, пульсоксиметр, отоофтальмоскоп та ін. Усе це дає зрозуміти: простими перші кроки не будуть. Однак робити їх все одно варто, переконаний Віктор Лисак:

– Реформа абсолютно змінює мотивацію медиків. Примушує лікарів більше цікавитися їхніми пацієнтами, професійно рости, дотримуватися сучасних протоколів доказової медицини і стандартів якісного надання медичної допомоги.

https://tribuna.pl.ua/news/medreforma-simejnogo-likarya-obiratimemo-u-kvitni/


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…