Обережно: злий… кіт

З діагнозом “покусані рани” 11 травня  до Борщівської районної лікарні було  шпиталізовано трьох мешканців Скали-Подільської.

Як з’ясувалось батько 1987 року народження спільно з синами 2009-го та 2012-го років народження відпочивали неподалік річки Збруч. Аж тут звідки не візьмись ...кіт. Чому чотирилапий накинувся на туристів? Хто зна. Скаженим був, дістали чи просто не сподобались — годі сказати. Факт, що вусань добряче покусав дітей та чоловіка.

Відпочинок було зіпсовано. Сімейство дружньо відправилось до шпиталю.

Чи вдалося впіймати невідомого хвостатого «злочинця», поки невідомо.

До речі, на Тернопільщині людей не так часто травмують невідомі коти. Зазвичай мешканці краю страждають від укусів бездомних собацюр.

 

Повернутися
14.05.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...