Економічна активність населення Тернопільської області в 2017 році

За даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15–70 років у 2017р. порівняно з 2016р. зменшилась на 7,4 тис. осіб і становила 453,0 тис. осіб, з яких 399,1 тис. осіб були зайняті економічною діяльністю, а решта, відповідно до методології Міжнародної організації праці, класифікувалися як безробітні. Кількість економічно активного населення працездатного віку в 2017р. порівняно з 2016р. зменшилась на 1,9% та становила 441,6 тис. осіб. Рівень економічної активності населення віком 15–70 років зменшився з 58,7% у 2016р. до 57,9% у 2017р., а працездатного віку – з 67,0% до 66,5%.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років у 2017р. порівняно з 2016р. зменшилась на 2,1% та становила 399,1 тис. осіб, з яких особи працездатного віку становили 387,7 тис. осіб. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років зменшився в зазначений період з 52,0% до 51,0%, а працездатного віку – з 59,1% до 58,4%.

Кількість безробітних у віці 15–70 років у 2017р. порівняно з 2016р. збільшилась на 2,1% та становила 53,9 тис. осіб. Рівень безробіття населення в 2017р. порівняно з 2016р. збільшився на 0,4 в.п. та становив 11,9% економічно активного населення зазначеного віку (серед населення працездатного віку – 12,2%).

 

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.