Економічна активність населення Тернопільської області в 2017 році

За даними вибіркового обстеження населення (домогосподарств) з питань економічної активності середньомісячна кількість економічно активного населення віком 15–70 років у 2017р. порівняно з 2016р. зменшилась на 7,4 тис. осіб і становила 453,0 тис. осіб, з яких 399,1 тис. осіб були зайняті економічною діяльністю, а решта, відповідно до методології Міжнародної організації праці, класифікувалися як безробітні. Кількість економічно активного населення працездатного віку в 2017р. порівняно з 2016р. зменшилась на 1,9% та становила 441,6 тис. осіб. Рівень економічної активності населення віком 15–70 років зменшився з 58,7% у 2016р. до 57,9% у 2017р., а працездатного віку – з 67,0% до 66,5%.

Кількість зайнятого населення віком 15–70 років у 2017р. порівняно з 2016р. зменшилась на 2,1% та становила 399,1 тис. осіб, з яких особи працездатного віку становили 387,7 тис. осіб. Рівень зайнятості населення віком 15–70 років зменшився в зазначений період з 52,0% до 51,0%, а працездатного віку – з 59,1% до 58,4%.

Кількість безробітних у віці 15–70 років у 2017р. порівняно з 2016р. збільшилась на 2,1% та становила 53,9 тис. осіб. Рівень безробіття населення в 2017р. порівняно з 2016р. збільшився на 0,4 в.п. та становив 11,9% економічно активного населення зазначеного віку (серед населення працездатного віку – 12,2%).

 

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...