У Чорткові писатимуть писанки… цілий тиждень!

Немало-небагато – цілий Тиждень писанки буде у Чорткові! Упродовж чотирьох днів – з 26 до 29 березня  з 15.00 у залі засідань Чортківської міської ради чекатимуть усіх охочих потримати в руках справжній писачок…

— Із кожним роком (а Тижні писанки у Чорткові відбуваються уже четвертий рік поспіль!) стає усе більше,  — розповідає організаторка заходу, відома чортківська поетеса, фотограф та журналіст Ірина Брунда. — Традиційно на майстер-класи приходить найбільше дітей (вік учасників — від п’яти років), і це дуже добре, адже «посіяна»  змалечку традиція писанкарства зростає разом з ними і, природно, дає добрі плоди. Дуже приємно дивитися на маленькі тендітні пальчики, які старанно вимальовують візерунки, бачити, як вони намагаються вкласти у свої писанки частинку свого серця, частинку своєї душі…

Писанкові майстер-класи ми починали за участі місцевих художників —  Ірини Вербіцької, нині, на жаль, покійної поетеси, культурної та громадської діячки, відомої писанкарки Галини Дем'янівни Грицьків. Цього року до участі теж запрошені художники-писанкарі. Особисто я пишу писанки вже 8 років  і отримую неабияке задоволення від процесу, коли ділюся досвідом.

Сам процес творення писанки намагаємося відтворити максимально автентично, пишемо воском, традиційними писачками і "цвяшками"-"шпильками", дотримуємося технік різних регіонів. Однак використовуємо стійкі барвники, щоб дощ не змив візерунку. Чому? Бо написані писанки стають частиною Великодньої інсталяції у Чорткові. Спершу це було невеличке «писанкове деревце», вже торік за допомогою шкіл вдалося прикрасити аж  кілька таких дерев загалом із понад тисячею писанок!

 Цьогоріч плануємо об'ємну фотозону з  писанок, яка прикрасить центральну площу Чорткова до Великодніх свят і буде "мандрувати" інтернетом в усі куточки світу на селфі та родинних фото!


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.