Атовець Іван Білосевич із Кременця вишив портрет мами

 Хотів зробити приємний та оригінальний подарунок для мами і вишив її портрет. Розпочав роботу ще минулої весни на полігоні, а завершив її лише тепер. Трішки не встиг до дня народження мами, та вона безмежно щаслива такому прояву уваги від сина.

А вишиванням зайнявся вперше і одразу за такі серйозні речі.

"Трішки не встиг до її дня народження, бо не завжди є час, коли мав хвилинку, тоді й брав до рук голку з ниткою", - каже Іван Білосевич.

За фахом Іван педагог. Наразі доцент кафедри теорії методики трудового навчання та технологій Кременецької ОГПА ім.Т. Шевченка.

"Ніколи раніше до цього не вишивав. Перша спроба - і все для мами"

На вишиваний портрет підібрав понад 60 кольорів. Сама робота вийшла розміром 29 на 37 сантиметрів.

Надзвичайною її не вважає. Просто вдячний мамі, що вона є. "Я лише хотів хоч трішки компенсувати мамині постійні переживання і любов до мене",- каже Іван.

Зізнається, що щодня відчував підтримку і молитву мами, перебуваючи в АТО.

http://kremenets.city


Повернутися
01.04.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.