Студентство Тернопілля

На початок 2017/18 навчального року в області працювали 18 самостійних вищих навчальних закладів, з яких 10 (55,6%) розташовані в м. Тернополі.

У 2017р. до всіх ВНЗ на початковий цикл навчання було прийнято 9,7 тис. осіб. У цілому кількість студентів на початок 2017/18 навчального року склала 41,0 тис. осіб, з яких 33,5 тис. (81,8% від загальної кількості) – студенти університетів, академій, інститутів, 7,5 тис. (18,2%) – коледжів та училищ. Крім того, у ВНЗ навчається 1731 студент – іноземний громадянин.

Серед студентів вищих навчальних закладів 471 інвалід, 146 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (віком до 18 років).

На початок 2017/18 навчального року стипендії отримували 8,6 тис. студентів (20,9% від загальної кількості), з них 1,1 тис. – соціальні стипендії.

У 2017р. було випущено з ВНЗ 2,4 тис. магістрів, 2,6 тис. спеціалістів, 2,9 тис. бакалаврів і 3,0 тис. молодших спеціалістів.

Із загальної кількості випускників 8,3% (0,9 тис. осіб) отримали направлення на роботу. Крім того, 1,0 тис. випускників одночасно з освітньо-кваліфікаційним рівнем здобули робітничу професію.

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…