Студентство Тернопілля

На початок 2017/18 навчального року в області працювали 18 самостійних вищих навчальних закладів, з яких 10 (55,6%) розташовані в м. Тернополі.

У 2017р. до всіх ВНЗ на початковий цикл навчання було прийнято 9,7 тис. осіб. У цілому кількість студентів на початок 2017/18 навчального року склала 41,0 тис. осіб, з яких 33,5 тис. (81,8% від загальної кількості) – студенти університетів, академій, інститутів, 7,5 тис. (18,2%) – коледжів та училищ. Крім того, у ВНЗ навчається 1731 студент – іноземний громадянин.

Серед студентів вищих навчальних закладів 471 інвалід, 146 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (віком до 18 років).

На початок 2017/18 навчального року стипендії отримували 8,6 тис. студентів (20,9% від загальної кількості), з них 1,1 тис. – соціальні стипендії.

У 2017р. було випущено з ВНЗ 2,4 тис. магістрів, 2,6 тис. спеціалістів, 2,9 тис. бакалаврів і 3,0 тис. молодших спеціалістів.

Із загальної кількості випускників 8,3% (0,9 тис. осіб) отримали направлення на роботу. Крім того, 1,0 тис. випускників одночасно з освітньо-кваліфікаційним рівнем здобули робітничу професію.

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.