Зовнішня торгівля товарами області у січні 2018 року

Обсяги експорту та імпорту товарів області у січні 2018р. становили відповідно 37,4 млн.дол. США та 26,5 млн.дол. Порівняно з січнем 2017р. експорт збільшився на 40,2%, імпорт – у 1,6 раза. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 10,9 млн.дол.

Суб’єкти господарювання області здійснювали операції в зовнішній торгівлі товарами з партнерами із 73 країн світу.

Основним торговим партнером як в експорті, так і в імпорті була Польща (49,2% обласного експорту та 56,2% обласного імпорту).

Вагомі обсяги експортних поставок здійснювались до Ірану, Ісламської республіки, Німеччини, Нідерландів, Іспанії та Білорусі, імпортних надходжень – з Німеччини, Китаю, Литви, Італії та Ісландії.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 71,6% від загальнообласного обсягу експорту, імпорту – 82,5% від загальнообласного обсягу імпорту.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області складали механічні та електричні машини, продукти рослинного походження, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, живi тварини; продукти тваринного походження, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральні продукти.

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.