Зовнішня торгівля товарами області у січні 2018 року

Обсяги експорту та імпорту товарів області у січні 2018р. становили відповідно 37,4 млн.дол. США та 26,5 млн.дол. Порівняно з січнем 2017р. експорт збільшився на 40,2%, імпорт – у 1,6 раза. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 10,9 млн.дол.

Суб’єкти господарювання області здійснювали операції в зовнішній торгівлі товарами з партнерами із 73 країн світу.

Основним торговим партнером як в експорті, так і в імпорті була Польща (49,2% обласного експорту та 56,2% обласного імпорту).

Вагомі обсяги експортних поставок здійснювались до Ірану, Ісламської республіки, Німеччини, Нідерландів, Іспанії та Білорусі, імпортних надходжень – з Німеччини, Китаю, Литви, Італії та Ісландії.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 71,6% від загальнообласного обсягу експорту, імпорту – 82,5% від загальнообласного обсягу імпорту.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області складали механічні та електричні машини, продукти рослинного походження, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, живi тварини; продукти тваринного походження, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральні продукти.

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.