Зовнішня торгівля товарами області у січні 2018 року

Обсяги експорту та імпорту товарів області у січні 2018р. становили відповідно 37,4 млн.дол. США та 26,5 млн.дол. Порівняно з січнем 2017р. експорт збільшився на 40,2%, імпорт – у 1,6 раза. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 10,9 млн.дол.

Суб’єкти господарювання області здійснювали операції в зовнішній торгівлі товарами з партнерами із 73 країн світу.

Основним торговим партнером як в експорті, так і в імпорті була Польща (49,2% обласного експорту та 56,2% обласного імпорту).

Вагомі обсяги експортних поставок здійснювались до Ірану, Ісламської республіки, Німеччини, Нідерландів, Іспанії та Білорусі, імпортних надходжень – з Німеччини, Китаю, Литви, Італії та Ісландії.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 71,6% від загальнообласного обсягу експорту, імпорту – 82,5% від загальнообласного обсягу імпорту.

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі області складали механічні та електричні машини, продукти рослинного походження, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них, живi тварини; продукти тваринного походження, готові харчові продукти, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральні продукти.

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.