Нескорені герої визвольного руху

НАЙБІЛЬШІ ПЕРЕМОГИ УПА НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ

Правду можна надовго заховати, але не можна зовсім знищити. І вона повертається до нас у вигляді справжньої історії багатовікової боротьби за незалежність, у якій кожний наступний період успадковує досвід попередніх визвольних змагань.

Нині, коли українці знову змушені боротися з московським окупантом, згадаймо славні перемоги наших пращурів. Адже українці здатні на військову звитягу, організованість і перемоги над часто переважаючими силами ворога. Чимало з найбільш переможних битв Армії Нескорених — Української повстанської армії — з радянськими каральними військами (НКВД, СМЕРШ) відбувалися на теренах Тернопільщини.

*У грудні 1944 спецвідділи УПА здобули біля Тернополя 3 транспортні поїзди із різноманітною зброєю і військовою амуніцією, котру успішно передали тиловим підрозділам вищого командного складу УПА. Це на довгі роки забезпечувало відділи УПА Східної Галичини необхідною зброєю та військовою амуніцією.

* 6 лютого 1945 курінь командира Бистрого повністю знищив більшовицьку базу в с.Бариші, Бучацький р-н. З гарнізону чисельністю 200 осіб врятувалися одиниці.

* 13 березня відділи УПА, ОУН та Служби Безпеки (СБ), під орудою пор. Прута організували засідку на дві роти енкаведистів, котрі проводили каральні акції проти селян під виглядом фальшивих підрозділів УПА в селах Стрийського району. Втрати НКВД: 170 вбитих і 60 поранених. Загинув 1 воїн УПА.

*14 березня курінь командира Бистрого провів багатогодинний бій біля с. Худиївці, р-н Мельниця-Подільська. Втрати ворога: 80 вбитих, в тому числі 16 офіцерів; втрати УПА: 5 вбитих і 8 поранених.

*15 березня курінь Бистрого розбив біля с. Германівка, р-н Мельниця-Подільська, наступ більшовиків, знищивши 70 ворогів та поранивши 150.

*21 березня сотня «Сірі Вовки» з куреня к-ра Бистрого ліквідувала роту карателів в лісі біля с. Цигани, р-н Скала Подільська, недалеко ріки Збруч, котрі планували проведення зачисток у навколишніх селах. Втрати терористів: 70 вбитих і 40 полонених. Втрати УПА: 0.

*25 березня сотня «Рубачі» к-ра Гамалії провела бої з 2 ротами НКВД в с. Городище, р-н Великий Глибочок біля Тернополя. Втрати НКВД: 50 вбитих і 43 ранених; втрати УПА: 1 поранений.

* 15 квітня сотня «Лісовики» к-ра Крука провела переможний бій з переважаючими каральними військами в лісах між сс. Сільце і Діброва, р-н Підгайці. Ворог втратив: 170 вбитих і 200 ранених. Втрати УПА: 60 вбитих і поранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

* 29 квітня відбувся успішний бій з полком НКВД на Кременеччині в якому ліквідовано близько 200 ворогів.

*7 травня відбулися запеклі бої між куренем к-ра Бистрого і 282-им полком НКВД та чортківським «істрєбітєльним батальоном», котрий проводив операції під виглядом фальшивого УПА. Бій відбувся у лісі біля с. Сосулівки, р-н Чортків, на т. зв. Качуровій Горі, в південній Тернопільщині. Втрати терористів: близько 100 вбитих і ранених; втрати УПА: 5 вбитих і поранених. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

*10 травня полк НКВД наскочив на два рої із сотні «Бурлаки» у с. Остальці, р-н Микулинці. У завзятому бою ворог втратив 85 вбитих і 50 поранених, а УПА - 16 поляглих.


Повернутися
29.01.2015
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.