Помідори безрозсадним способом

Колись ця технологія була досить популярною. З часом вона практично зникла з практики.

Причин тому кілька. Проводячи посів, доводиться очікувати сходів після закінчення загрози заморозків (приблизно, 3 декада травня). Рослинам, навіть ранніх сортів, потрібно не менше 100-110 днів, щоб дати плоди. А це вже кінець серпня – початок вересня, коли ціна на плоди помідора найнижча. Зрозуміло, що виграш 2-х місяців при розсадному способі (коли плоди отримаємо в липні) куди вигідніше, а при використанні плівкових теплиць — навіть у травні-червні — забезпечить значно вищу рентабельність. Сходи не в змозі конкурувати з бур’янами. Нарешті, розтягування вегетаційного періоду (при висаджуванні розсади куди менше) збільшувало ризик грибних хвороб і шкідників. Разом з тим безрозсадний спосіб мав і переваги. Це менші витрати праці (відпадали витрати на розсаду) і більш розвинена (не ушкоджена при пікіровці) коренева система. Але з часом і вони перестали бути такими. У першому випадку низька ціна реалізації не компенсувала економію на розсаді. Та й сівалками точного висіву в колгоспах (і того, що від них залишилося) були проблеми. Посів звичайною сівалкою вимагав проріджування, які обертаються витратами на паливно-мастильні матеріали, не кажучи вже про дороге насіння сучасних фірм (а не дешевих «Сортнасіннєовоч»). Або навпаки — хоч і виставлена оптимальна густота, але схожість призводила до того, що доводилося підсаджувати розсадою.

У другому — з приходом сучасних методів вирощування розсади коренева система повністю зберігається, зменшуються витрати праці, що нівелювало економію на розсаді. Один час, коли настільки дешеві помідори в сезон відправляли на переробку. Так ще й від багатьох заводів на початку 90-х нічого не залишилося, що знову ж зіграло проти пізніх помідорів. Може, і не було б сенсу писати цю статтю, якби останнім часом для цієї технології не з’явилися новинки.

Вдихнули життя. Поява агроволокна, крапельного зрошення, іноземних сівалок точного висіву і томатозбиральних комбайнів дещо змінило ситуацію. Спанбонд дозволить виграти час, отримати урожай раніше, а значить — дорожче продати. Полив через крапельниці зменшує ризик грибних захворювань і дає можливість по них подати пестициди замість обприскувань. Дражируване, оброблене насіння забезпечать високу схожість. А сорти для переробки спеціально орієнтовані для машинного збирання та виробництва певного виду консервної продукції — аджик, кетчупів, квасолі та рибної продукції в томатному соусі, яких потребують нові консервні заводи, оснащені за міжнародними стандартами. Все це сприяло поверненню безрозсадного способу.

Посів. Для краплинного зрошення вибирають стрічковий спосіб, в основному дворядний: (50 + 90) х30 або (60 + 120) х20 см. Але можливо і більшу кількість рядів у стрічці. Норма висіву індетермінантних сортів — 2,5-3, а детермінантних — 3-4 кг / га. Глибина загортання — 2-2,5 см. Це забезпечить густоту 55-70 тис. / Га. З вітчизняних сівалок найкраще зарекомендувала себе навісна — СУПО-9 (універсальна пневматична овочева з 9-ма посівними секціями), що агрегатуються з тракторами типу МТЗ-80. Вона забезпечує точний посів пунктирним способом. Її можна комбінувати з розмотуванням крапельних стрічок, прикочуванням (комбінований агрегат — АПО-5,4), внесенням суперфосфату. Агроволокном можна накрити і пізніше вручну.

Вибір сорту. Велику популярність завоювали детермінантні сорти: Аміко F1, Солероссо F1, Вулкан F1 — фірми «Nunhems». Ріо Фуєго, Ріо Гранде, CXD 252 F1 (для заморожування) та ін. — Фірми «Lark Seeds». Форсаж F1 і Багіра F1 — фірми «Clause» і ряд інших. Головне — орієнтуватися на придатність до комбайнового збирання (якщо ви не маєте наміру збирати руками) і вибирати рекомендовані для переробки (Тобто, як бачимо, і для певних її видів, наприклад, для заморозки).

 Після сходів. Щоб бур’яни не заглушили сходи, доведеться застосовувати хімічні прополки. Рекомендована бакова суміш — зенкор і фюзилад форте. Вивчається мульчування, але в наших умовах воно реально тирсою на невеликих площах. Ще одна проблема безрозсадних томатів — для них потрібні поливи теплою водою. Якщо ви берете її з свердловини, в насосної станції вона явно не встигне прогрітися. І ще — навесні в непрогрітому грунті елементи живлення засвоюються повільно, корені розвиваються погано. Подбайте про захист від чорної ніжки (триходермин через крапельниці) і її стимулюванні (препарат «Радіфарм»). Залишається рихлити міжряддя і боротися з хворобами та шкідниками.

http://babushkinsad.kiev.ua


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.