Щоб на кухні чистота…

Недарма кажуть, що саме газова плита – це лице кожної господині, а тому воно повинно завжди мати презентабельний і блискучий вигляд. Та й взагалі, кухня в будинку – це своєрідне «поле бою», адже саме тут, більшою мірою, проявляється максимальне число «бойових здібностей» господині – вміння смачно приготувати, а ще й тримати все в порядку і чистоті.

У процесі готування саме плита страждає більше всього – на неї летять бризки з вируючих каструль, капає жир і навіть потрапляють частинки їжі.

Звичайно, правильніше всього протирати поверхню плити після кожної готування, тоді і особливих проблем з її чищенням не виникне. Але, що гріха таїти, далеко не кожній господині вдається це робити, неважливо, чому так виходить, а плита після кількох страв покривається липким жовтуватими плямами, або того гірше, покриваються темним нальотом від нагару.

Як очистити газову плиту від нагару і бруду?

Для початку важливо розібратися, з якого матеріалу виготовлена поверхню вашої плити: найчастіше це біла або темна емаль, рідше – нержавіюча сталь або ж керамічне покриття. З останнім, до речі, потрібно бути обережніше: їх легко подряпати і зіпсувати, взагалі, якщо на неї втече варення або суп, то діяти потрібно по «гарячих» слідах, інакше потім проблем не оберешся.

Справа в тому, що їх ніяк не можна шкребти, так як дуже легко пошкодити керамічну поверхню. Все, що тут залишається – це використовувати спеціальні засоби, які можна придбати в господарських магазинах.

Що ж стосується емалі або нержавіючої сталі, то тут справи йдуть простіше, відмити їх в домашніх умовах цілком реально, навіть від самого застарілого жиру і бруду, але потрудитися, звичайно, доведеться. Знову-таки, найпростіший спосіб – це використовувати спеціальні засоби для чищення поверхонь, краще, звичайно, щоб вони не були абразивними, цю важку артилерію краще залишати на самий крайній випадок.

    Можна скористатися і засобом для миття посуду – вона також досить непогано розчиняє жир і бруд. Якщо ні те, ні інше ви не визнаєте, то можна скористатися старим перевіреним «дідівським» способом – содовим розчином. Приготувати його просто – змішати з водою таким чином, щоб вийшла кашка.

Ну а далі все за стандартною схемою: якщо плями зовсім свіжі, то змити їх буде легко з першого разу, якщо плита вже постояла, то куди розумніше залити поверхню підготовленим миючим засобом. Особливу увагу приділяємо забруднених ділянках, звичайно це місця біля конфорок.

Займаючись чищенням, пам'ятайте, що використовувати для цих цілей металеві скребки або подібні губки не можна, вони можуть сильно пошкодити емальованої поверхні.

Пам'ятайте, що сучасні і навіть народні засоби, здатні швидко і якісно позбавити вас від брудного вигляду головної сімейної годувальниці.

Відмиваємо решітки

Найчастіше, вони виготовлені з металу з нанесеної емаллю або ж чавуну. Останні, хоч і дуже міцні, відмити з допомогою води не вийде, щоб добитися їх первісного вигляду, такі решітки необхідно або прожарити над багаттям, або позбутися від нагару за допомогою паяльної лампи або газової конфорки, що непросто.

Решітки з емаллю мити простіше: їх достатньо відправити в посудомийну машину або опустити у мильний розчин, після чого помити за допомогою соди і губки. Використовувати гострі предмети не можна, інакше на поверхні емалі з'явиться безліч некрасивих подряпин.

Є ще один спосіб: знадобиться старий махровий рушник, 0,5 скл. прального порошку або засобу для миття посуду, гаряча вода і власне брудна решітка.

Рушником треба застелити дно ванної, щоб захистити її від подряпин й утримати вологу. На один край рушника викласти решітку і залити її гарячою водою, розмішаною з порошком або засобом для миття посуду.

Накрити другим краєм змоченого рушника і залишити на ніч. Коли решітка добре відмокне, її треба протерти жорсткою губкою. І вона виглядатиме як нова.

Відмиваємо ручки

Ручки і всілякі дрібниці забруднюються не менше, ніж сама плита, от тільки мити їх іноді дуже непросто з-за розмірів і розташування. Якщо знімні ручки, то тут, звичайно, проблем не виникає: їх досить зняти і замочити в мильному розчині, а потім протерти за допомогою ганчірки і тієї ж соди.

А якщо вони не знімаються? Мити доведеться прямо на місці, для видалення бруду з важкодоступних куточків, можна використовувати зубочистки або вушні палички.

Ефективні народні засоби

До речі, не тільки з допомогою однієї соди або дорогих покупних коштів можна ефективно і швидко очистити поверхню, для цього існує безліч інших перевірених засобів. Їх основна перевага – безпека використання і натуральність, по суті, ніякої шкідливої хімії, а результат – нітрохи не гірше!

Лимонний сік. Перевірений метод, який ефективно справляється не тільки з жиром, але і іржею і нагаром. Сік потрібно видавити з свіжого лимона, для посилення ефекту можна додати трохи харчової соди. Чищення можна проводити звичайною зубною щіткою, а потім всі елементи ретельно промити чистою водою.

Нашатирний спирт. Ще один дієвий засіб, що застосовується в розбавленому вигляді (водою на 50%). Його добре використовувати, щоб відмити брудні ручки або інші важкодоступні місця, після використання всю поверхню потрібно гарненько промити водою.

Оцет. Добре використовувати лише для знімних деталей печі, наприклад, ручок. 700 г холодної води потрібно розчинити 200 мл оцту, готову суміш занурити всі знімні частини. Поставити ємність разом з деталями на вогонь і довести до кипіння, потім потримати ще 5-10 хвилин на повільному вогні і злити. Всі елементи промити водою і витерти сухою ганчіркою.


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.