У Тернополі - “екологічний піст”

З початку березня у Тернополі почався двомісячник благоустрою, який вже другий рік поспіль проходить у новому форматі. Основна функція даної акції – це очищення міської території від забруднення, яке накопичилося впродовж зимового періоду.

Як повідомили в управлінні ЖКГ, жителям Тернополя рекомендується поєднати традиційне весняне прибирання із своєрідним явищем, яке умовно можна назвати “екологічним постом”.

Суть “екологічного посту” у тому, що людина повинна стриматись від шкідливих екологічних звичок. Наприклад обмежити використання електротехніки, запровадити сортування відходів, відмовитись від купівлі первоцвітів та їх знищення у живій природі, відмовитись від шкідливої практики використання пластмасових квітів та вінків на кладовищах.

Ініціативу підтримує українська церква, оскільки тема екологічної відповідальності є однією з основних у сучасному урбанізованому суспільстві.

– Враховуючи, що цьогорічний двомісячник збігається із Великим релігійним дійством (постом), у Тернополі втілюється ініціатива міського голови під гаслом «екологічний піст». Згідно із Святим Письмом, піст – це час стриманості, час, коли людина своєю волею усвідомлено каже «ні» ряду своїх потреб, відмовляючи собі в тій чи іншій їжі, послугах та надмірних бажаннях, – каже начальник управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР Олег Соколовський, –   Зміст ідеї «екологічний піст» полягає у тому, що очищення власної оселі (в т.ч. і міста) повинно проходити одночасно із духовним очищенням.

Хоча погодні умови не є сприятливими для виконання ряду робіт у рамках двомісячника благоустрою, однак працівники обслуговуючих підприємств роблять все можливе за даних погодних умов. Зокрема, прибирають горища та підвали, ліквідовують написи «графіті» на фасадах житлових будинків, ремонт та заміну дверей у підїздах, очищення підвалів тощо.

http://ternopillive.com.ua


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…