Тернополянин Тарас Радь - наймолодший чемпіон на Паралімпіаді-2018

Тернополянин Тарас Радь здобув золото на ХІІ Паралімпіаді. Для нашої збірної він приніс четверту золоту медаль і став першим в історії українських зимових паралімпійських видів спорту паралімпійським чемпіоном у 18 років!

У південнокорейському місті Пхьончхан під час четвертого деня Паралімпійських ігор у біатлонній чоловічій гонці на середній дистанції (12,5 км) серед сидячих спортсменів 18-річний дебютант Тарас Радь виявився єдиним представником України в даних перегонах. У підсумку Тарас фінішував першим (0 промахів) і виборов для України четверту золоту нагороду. Паралімпійський чемпіон Пхьончхану в спринті Даніель Кноссен виборов срібну медаль (0) +1:01,7 хв. Бронза в іншого американця Ендрю Соула (2) +1:33,1 хв.

Нагадаємо,  збірна України посіла четверте місце за загальною кількістю нагород на XII зимових Паралімпійських іграх, які  завершилися  18 березня.

Українські паралімпійці завоювали 22 медалі - 7 золотих, 7 срібних і 8 бронзових, повідомляє Укрінформ.


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.