Тернополянин Тарас Радь - наймолодший чемпіон на Паралімпіаді-2018

Тернополянин Тарас Радь здобув золото на ХІІ Паралімпіаді. Для нашої збірної він приніс четверту золоту медаль і став першим в історії українських зимових паралімпійських видів спорту паралімпійським чемпіоном у 18 років!

У південнокорейському місті Пхьончхан під час четвертого деня Паралімпійських ігор у біатлонній чоловічій гонці на середній дистанції (12,5 км) серед сидячих спортсменів 18-річний дебютант Тарас Радь виявився єдиним представником України в даних перегонах. У підсумку Тарас фінішував першим (0 промахів) і виборов для України четверту золоту нагороду. Паралімпійський чемпіон Пхьончхану в спринті Даніель Кноссен виборов срібну медаль (0) +1:01,7 хв. Бронза в іншого американця Ендрю Соула (2) +1:33,1 хв.

Нагадаємо,  збірна України посіла четверте місце за загальною кількістю нагород на XII зимових Паралімпійських іграх, які  завершилися  18 березня.

Українські паралімпійці завоювали 22 медалі - 7 золотих, 7 срібних і 8 бронзових, повідомляє Укрінформ.


Повернутися
25.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...