ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО
Між свідомістю раба і вільної людини — різниця величною в сотні світлових років. Це різниця між "мені повинні" і "я маю право". Рабська переконаність в тому — що хазяїн "повинен" нагодувати, дати місце для сну і інструменти для праці. Навіть коли раба переводять в статус наглядача, він зберігає це мислення і передає наступним поколінням. «Влада мусить», «держава повинна…», « Рабові всі винні!
А вільна людина "має право". І вона користується цим правом, виборює це право, захищає його. Вільній людині ніхто нічого не "повинен". І вона нічого нікому не "винна". Вільна людина чітко розуміє — її свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини.
Немає складнішої роботи, ніж бути вільним. Раб не потребує свободи – він потребує рабів. Якщо подивитися під таким кутом, стає зрозуміло, що кругообіг рабів у межах України триває далеко не перше десятиліття… Але надія є. Як казав Святослав Вакарчук: «Якщо раб має в душі крила — рано чи пізно він стане вільним . Якщо вільна людина носить у душі кайдани, то рано чи пізно стане рабом».
← Повернутися
