Попит на зерно більший, ніж урожай

Міжнародна рада по зерну (IGC) вперше знизила свою оцінку світового виробництва зерна в 2017-2018 роках.

 У щомісячному звіті  прогноз на цей сезон зведено до 2,1 мільярда тонн, що на 56 мільйонів тонн менше, ніж у попередньому році.

 Коригування, що послідували за серією підвищень прогнозу з липня, головним чином пов’язані з погіршенням перспектив виробництва кукурудзи.

 В Аргентині й Південній Африці його скоротили через посушливі умови, а низькі ціни та відстрочений збір врожаю сої, що зменшує перспективи посівів кукурудзи другого врожаю, знизили очікування щодо бразильського виробництва.

 Прогноз світового виробництва кукурудзи в цьому сезоні фіксує зниження на 40 мільйонів тонн у порівнянні з попереднім роком.

 Очікуване зниження світових запасів зерна на кінець 2017-2018 років у порівнянні з попереднім сезоном — 11 мільйонів тонн.

 «В умовах активного споживання запаси зерна, згідно з прогнозом, знизяться вперше з 2012-2013 років, у першу чергу для кукурудзи (в основному, в Китаї) і ячменю (в основному, в Європейському союзі, Північній Америці та Австралії)», — зазначають аналітики.

 Прогноз щодо запасів кукурудзи на кінець цього сезону був знижений до 314 млн. тонн станом на кінець сезону, що означатиме зниження на 21 млн. тонн у порівнянні з попереднім роком.

 IGC очікує подальше зниження світових запасів зерна в 2018-2019 роках, затвердивши прогноз минулого місяця.

 Згідно з ним, запаси пшениці знизяться в наступному сезоні, як запаси кукурудзи.

 Збільшення валового збору в Південній Африці перевершить потенційне зниження в США, тому світовий урожай кукурудзи попередньо прогнозується на більш високому рівні.

 Проте, з огляду на подальше зростання споживання, запаси скорочуватимуться другий рік поспіль.

 Щодо пшениці IGC прогнозує зростання напруги на ринку, оскільки падіння виробництва та підвищений попит можуть призвести до першого скорочення запасів за шість сезонів.

 А світова торгівля пшеницею може стати рекордною з урахуванням великих закупівель Індії та Ірану.

 Тим часом у 2018 році завдяки збільшенню потужностей морських терміналів українські порти зможуть перевалити 40,1 мільйона тонн зерна.

http://www.umoloda.kiev.ua/number/3279/159/120982/


Повернутися
08.03.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Щодня, усвідомлюємо ми це чи ні, наше життя складається з безлічі виборів: від простих і примітивних до тих, що їх пафосно прийнято називати доленосними. Кожен день, кожну хвилину і секунду ми йдемо мінним полем. Ми ще не знаємо, де і коли «рване» наш вибір, проте хочемо того чи ні, ми все одно щось вибираємо і пожинаємо його наслідки.

 Хтось із українських класиків свого часу казав, що вибір мови значно важливіший від вибору вишиванки. Бо вишиванку ви просто купите і будете цим пишатися – тим більше, чим більше за неї заплатите. Натомість мову не купити – навіть платними прискореними курсами. На неї треба зважитися – й почати в ній жити. Я б екстраполював це висловлювання не лише на мову, а й загалом на країну, яку ми всі обрали для себе за Батьківщину. Так, знаю, Василь Симоненко свого часу писав про те, що «Можна все на світі вибирати, сину… Вибрати не можна тільки Батьківщину». Проте ризикну з ним не погодитися: Батьківщина – це якраз те, що ти свідомо обираєш собі сам, інколи радше «всупереч», ніж «завдяки». Багато років тому я свідомо зробив свій вибір на користь України.  Мені дивно слухати скиглення тих, хто постійно говорить про втечу з «корабля, що тоне» під назвою «Україна». Я в цей час латаю у ньому пробоїни… В Україні ти можеш  міняти країну, беручи участь у чому завгодно: від аграрного сектору і до сфери високих технологій. Так, український вибір – важкий вибір. Але як казав Шарль де Голль, «завжди вибирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів»…