Триповерхова… не хатка, а грядка

Така грядка прикрасить будь-яке подвір’я. Навіть квіти у ній матимуть особливий вигляд!

Багатьох господарів єднає одна проблема – брак місця для вирощування городини і квітів, а також бажання, щоб присадибна ділянка мала привабливіший вигляд. Зарадити можуть незвичайні, красиві і функціональні багатоярусні грядки. Їх без докорів сумління можна розмістити на видному місці перед будинком. Не обов’язково вирощувати городину – посадіть квіти.

Багатоярусну грядку можна змайструвати власноруч із дощок або цегли. Велика перевага – грядку можна зробити будь-якої форми: класичну пристінкову у вигляді сходів, квадратну і прямокутну, пірамідальну. За допомогою кілець із пластика або бордюрної стрічки можна створити зручні і дуже привабливі конструкції округлої форми. Найчастіше роблять дво- і триярусні споруди.

Якщо ділянка, де розміщуватимете багатоярусну грядку, горбиста, то її рекомендовано розрівняти, а за потреби, зробити щось на зразок фундаменту. Зафіксувати перший ярус грядки, збиваючи дошки за допомогою цвяхів або зробивши мур із цегли, дотримуючись прямих кутів. Розмір нижнього ярусу може бути яким завгодно, всі наступні мають менші за попередній. Ідеальна грядка повинна мати ширину, достатню для розміщення двох рядків городини. На дно кожного ярусу фахівці рекомендують класти густу металеву сітку, щоб захистити рослини від гризунів і шкідників.

На дно кожного шару треба викласти дренаж, потім рослинний шар, зверху – родючу землю, збагачену компостом. Тепер можна садити рослини. Обираючи культури, треба враховувати такі фактори: умови для росту культур, їхню висоту, час дозрівання, розмір листя. Наприклад, низькорослим коренеплодам треба віддати нижні яруси. Перці, помідори і зелень можна садити на середніх, а огірки і квасоля порадує вас рясним врожаєм на верхніх ярусах. Чудово підходить така грядка для вирощування полуниці. Для забезпечення комфортного зростання грядки можна замульчувати.

http://poradnyk.simya.com.ua


Повернутися
08.03.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Щодня, усвідомлюємо ми це чи ні, наше життя складається з безлічі виборів: від простих і примітивних до тих, що їх пафосно прийнято називати доленосними. Кожен день, кожну хвилину і секунду ми йдемо мінним полем. Ми ще не знаємо, де і коли «рване» наш вибір, проте хочемо того чи ні, ми все одно щось вибираємо і пожинаємо його наслідки.

 Хтось із українських класиків свого часу казав, що вибір мови значно важливіший від вибору вишиванки. Бо вишиванку ви просто купите і будете цим пишатися – тим більше, чим більше за неї заплатите. Натомість мову не купити – навіть платними прискореними курсами. На неї треба зважитися – й почати в ній жити. Я б екстраполював це висловлювання не лише на мову, а й загалом на країну, яку ми всі обрали для себе за Батьківщину. Так, знаю, Василь Симоненко свого часу писав про те, що «Можна все на світі вибирати, сину… Вибрати не можна тільки Батьківщину». Проте ризикну з ним не погодитися: Батьківщина – це якраз те, що ти свідомо обираєш собі сам, інколи радше «всупереч», ніж «завдяки». Багато років тому я свідомо зробив свій вибір на користь України.  Мені дивно слухати скиглення тих, хто постійно говорить про втечу з «корабля, що тоне» під назвою «Україна». Я в цей час латаю у ньому пробоїни… В Україні ти можеш  міняти країну, беручи участь у чому завгодно: від аграрного сектору і до сфери високих технологій. Так, український вибір – важкий вибір. Але як казав Шарль де Голль, «завжди вибирайте найважчий шлях - на ньому ви не зустрінете конкурентів»…