Є гроші, є робота… Нема робітників!

Роботодавці Тернопільщини в заявках про потребу у працівниках все частіше подають у центри зайнятості вакансії із гідною зарплатою. Так, на заробітну плату в 12273 грн запрошують водіїв тролейбуса, 11 тис. грн пропонували електрозварнику на автоматичних та напівавтоматичних машинах, 10 тис. грн платили за роботу фарбувальника приладів і деталей, токаря-розточувальника, верстатника широкого профілю. 9300-8000 грн на місяць пропонували головному юрисконсульту, електрозварнику ручного зварювання, головному інженеру, геодезисту, налагоджувальнику верстатів і маніпуляторів з програмним керуванням, монтажнику ліфтів. Про це повідомив директор обласного центру зайнятості Василь Олещук.

Від 6 тис. до 7 тис. грн роботодавці готові заплатити кондуктору громадського транспорту, електромонтеру контактної мережі, агроному, дояру, торговельному представнику, електромеханіку з ліфтів, фрезерувальнику, слюсарю, бляхареві, оператору верстатів з ЧПК, вогнетривнику, головному бухгалтеру, інженеру-механіку, модельєру, теплотехніку, покоївці. Чимало було вакансій із заробітком, що перевищував 5 тис. гривень.

«На 1 лютого 2018 року у базі даних служби зайнятості Тернопільщини налічувалося 1,5 тис. вакансій та майже 300 пропозицій роботи, отриманих з інших джерел. Серед них були й малопоширені в області: артист балету, мікробіолог, друкар, садівник, свинар, тваринник, музейний доглядач.
Середній розмір заробітної плати у вакансіях становив 4513 грн. що на 13,3% більше, ніж на відповідну дату 2017 року. Відрадно, що цьогоріч у 63% вакансій розмір заробітної плати – вище мінімальної», – зазначив директор ОЦЗ.

http://svoboda.te.ua


Повернутися
08.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.