Тернопільський учень – кращий лінгвіст України!

Третя вітчизняна інтернет-олімпіада з лінгвістики відбулася з 27 до 29 січня 2018 року. Змагання складалося з єдиного туру, що передбачав індивідуальну роботу учасників. Розпочати виконання можна було у будь-який момент зазначеного періоду часу; здати відповіді — не пізніше, ніж через 4 години після початку роботи (і щонайпізніше о 24:00 29 січня). Олімпіада відбувалася у двох заліках — окремо для учнів старших класів (11, 10 і 9-й) та для учнів молодших класів, — але текст завдань для двох заліків спільний.

Участь в олімпіаді була відкритою, добровільною та безкоштовною для школярів з України та зарубіжжя. Спеціальних знань для участі й успішного виступу на змаганні мати не потрібно. Текст олімпіади запропоновано українською та російською мовою на вибір учасників.

В олімпіаді взяли участь біля 400 учнів з усієї України, а також двоє іноземців. У молодшій віковій групі серед 165 учасників,  учень 6-г класу Тернопільського навчально-виховного комплексу “Школа-ліцей №6 ім. Н.Яремчука” Грицина Ярослав посів перше місце, – повідомляють у навчальному закладі

https://poglyad.te.ua


Повернутися
08.03.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.