Хочеш вивчити англійську? Дивись кіно!

Назар і Наталія Бартосік створили сервіс "КіноМова", який покликаний навчити говорити по-англійськи за допомогою кінокласики. Про це пише ain.ua.

Розробники переконані, що наявність зразків вимови різними голосами і в різних формах (американської і британської) навчить краще розуміти мову на слух, а також зменшить ризик появи слов'янського акценту.

Поки сервіс в альфа-версії, в ньому є всього 16 фраз з 15 фільмів.

"Ми відібрали близько 20 фільмів і написали алгоритм для аналізу їхніх субтитрів. Потім на базі пакета для статистичного аналізу великих даних відібрали найбільш часто вживані фрази і вже для них відбирали найцікавіші уривки", - розповів Назар.

Сервіс повністю безкоштовний і таким і залишиться, обіцяють Назар і Наталя. А поки сайт вдається підтримувати завдяки гранту від Red Hat Openshift, в рамках якого протягом півроку стартапам виділяють $100 в місяць на хостинг і обслуговування.

Поки в команді лише дві особи, але розробники готові прийняти будь-якого, хто хоче допомогти. В остаточній версії буде більше 400 фраз з понад 100 фільмів, які повинні забезпечити основну частину повсякденної лексики.

Також автори проекту планують дати можливість користувачам озвучувати фрагменти фільмів власним голосом, щоб практикуватися в вимові і змагатися з іншими користувачами.

https://espreso.tv


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.