Берегти, як зіницю ока…

Гріти вареним яйцем, чіпляти червону нитку на зап’ястя, мазати  конденсатом з запітнілих вікон, вушною сірою, зеленкою і навіть… просити когось несподівано плюнути собі в око – всі ці народні методи користуються приблизно однаковою популярністю лікування ячменю в домашніх умовах. Але всі вони супроводжуються ризиками для вашого здоров’я і здоров’я близьких. Здавалося б, які ризики – це ж ячмінь…

З болючим і таким естетично неприємним захворюванням, як ячмінь на оці, кілька разів у житті стикається майже кожна людина. При цьому майже ніхто особливо не розбирається, що таке ячмінь на оці, чому він виникає, чим може бути викликаний, і найголовніше - як правильно його лікувати. Це гнійне запальне захворювання волосяної цибулини вії або сальної залози повіки. Збудник захворювання - стафілокок. Він проникає у волосяний мішечок або в сальну залозу, відбувається інфікування, після чого розвивається гнійне запалення.

Захворювання починається гостро з почервоніння і легкого набряку в ділянці однієї вії. Невеликий запальний осередок досить болючий. На 2-3 день з'являється гнійне розплавлення і верхівка набуває жовтуватого відтінку. На 3-4 день гнійник розкривається, гній виливається, біль стихає. Якщо запалення виникає в ділянці зовнішнього кута ока, то виникає сильний набряк через порушення лімфообігу. Ячмінь - ознака порушення захисних механізмів імунної системи і гіповітамінозу.

Тільки-но ви помітили перші ознаки запалення (легкий свербіж чи посмикування ока), негайно вживайте відповідних заходів. Ні, не беріться виконувати усе, перераховане у першому абзаці цієї статті, а зверніться ддо кваліфікованого офтальмолога. Лікар пояснить вам, що  якщо не лікувати ячмінь або робити це неправильно, це може призвести до серйозних ускладнень, аж до летального результату.

Коли починається ячмінь, ні в якому разі не можна його гріти, як це радять багато народних методів. Це може привести до розвитку абсцесу (нагноєння) і інших ускладнень.

Як тільки ви відчуєте появу ячменю, рекомендується відразу звернутися до лікаря. Тільки офтальмолог може призначити адекватне і правильне лікування: від антисептичних крапель до антибактеріальних препаратів і мазей.

Ячмінь, як і багато інших запальних процесів у дітей, може супроводжуватися температурою і ознобом. Ячмінь на оці у дитини іноді заважає відкрити око. Малого не вмовиш не чухатись, тому він здатний брудними руками занести інфекцію. Ні в якому разі не можна намагатися самостійно розкрити гнійник. І народні методи тут тим більше не допоможуть. Якщо дитина постарше, в аптеці вам можуть запропонувати тетрациклінову або іншу мазь, але краще все ж звернутися за професійною допомогою окуліста. Адже це зір вашої дитини!


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…