Берегти, як зіницю ока…

Гріти вареним яйцем, чіпляти червону нитку на зап’ястя, мазати  конденсатом з запітнілих вікон, вушною сірою, зеленкою і навіть… просити когось несподівано плюнути собі в око – всі ці народні методи користуються приблизно однаковою популярністю лікування ячменю в домашніх умовах. Але всі вони супроводжуються ризиками для вашого здоров’я і здоров’я близьких. Здавалося б, які ризики – це ж ячмінь…

З болючим і таким естетично неприємним захворюванням, як ячмінь на оці, кілька разів у житті стикається майже кожна людина. При цьому майже ніхто особливо не розбирається, що таке ячмінь на оці, чому він виникає, чим може бути викликаний, і найголовніше - як правильно його лікувати. Це гнійне запальне захворювання волосяної цибулини вії або сальної залози повіки. Збудник захворювання - стафілокок. Він проникає у волосяний мішечок або в сальну залозу, відбувається інфікування, після чого розвивається гнійне запалення.

Захворювання починається гостро з почервоніння і легкого набряку в ділянці однієї вії. Невеликий запальний осередок досить болючий. На 2-3 день з'являється гнійне розплавлення і верхівка набуває жовтуватого відтінку. На 3-4 день гнійник розкривається, гній виливається, біль стихає. Якщо запалення виникає в ділянці зовнішнього кута ока, то виникає сильний набряк через порушення лімфообігу. Ячмінь - ознака порушення захисних механізмів імунної системи і гіповітамінозу.

Тільки-но ви помітили перші ознаки запалення (легкий свербіж чи посмикування ока), негайно вживайте відповідних заходів. Ні, не беріться виконувати усе, перераховане у першому абзаці цієї статті, а зверніться ддо кваліфікованого офтальмолога. Лікар пояснить вам, що  якщо не лікувати ячмінь або робити це неправильно, це може призвести до серйозних ускладнень, аж до летального результату.

Коли починається ячмінь, ні в якому разі не можна його гріти, як це радять багато народних методів. Це може привести до розвитку абсцесу (нагноєння) і інших ускладнень.

Як тільки ви відчуєте появу ячменю, рекомендується відразу звернутися до лікаря. Тільки офтальмолог може призначити адекватне і правильне лікування: від антисептичних крапель до антибактеріальних препаратів і мазей.

Ячмінь, як і багато інших запальних процесів у дітей, може супроводжуватися температурою і ознобом. Ячмінь на оці у дитини іноді заважає відкрити око. Малого не вмовиш не чухатись, тому він здатний брудними руками занести інфекцію. Ні в якому разі не можна намагатися самостійно розкрити гнійник. І народні методи тут тим більше не допоможуть. Якщо дитина постарше, в аптеці вам можуть запропонувати тетрациклінову або іншу мазь, але краще все ж звернутися за професійною допомогою окуліста. Адже це зір вашої дитини!


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.