Степан Барна: Працюємо над тим, щоб Тернопільщина стала регіоном альтернативної енергетики

Перші спроби для розвитку та популяризації альтернативних джерел енергії, а саме – вітрових електростанцій, роблять на ТзОВ «Зборівська птахофабрика», де влітку 2017-го встановили два вітряки. Їх потужність складає 1 320 кіловат в годину, а це значно більше, ніж споживає підприємство, тому електроенергією, яку продукують вітряки, можуть користуватися й жителі Зборова. У понеділок, 12 лютого, на вітровій електростанції побували голова Тернопільської ОДА Степан Барна, народний депутат України Тарас Юрик та керівництво району. 

«Стратегія чистої енергії має підтримуватися як на державному, так і на місцевому рівнях. І якщо на обласному та місцевому рівнях солідарні в цьому питанні, то є проблема в відповідних інституціях, котрі займаються транзитом електроенергії, – тобто обленерго», – зауважив Степан Барна.

За його словами, цей проект, котрий реалізовується Зборівською птахофабрикою, буде покликаний виробляти щонайменше 2,5 млн. кіловат електроенергії.

«Сподіваюся, що найближчим часом ми налагодимо алгоритм, який дозволить займатися такими проектами без особливих ускладнень. Тим більше, що це не перший проект в Зборові. Зараз подібний проект реалізовується в Лопушанах Зборівського району. Маю надію, що невдовзі ми також вийдемо з ініціативою подібних проектів по всій області і будемо працювати над тим, щоб Тернопільщина стала регіоном альтернативної енергетики. Більше того, будемо заохочувати суб’єктів господарювання йти цим шляхом, адже це шлях до альтернативної енергетики, продукування екологічно-чистої енергії, використання природного ресурсу, а також можливість створення нових робочих місць», – підкреслив голова ОДА.

http://www.oda.te.gov.ua/main/ua/news/detail/151991.htm


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…