Зовнішня торгівля послугами області у 2017 році

Обсяги експорту та імпорту послуг області у 2017р. становили відповідно 57,5 млн.дол. США та 8,4 млн.дол. Порівняно з 2016р. експорт зменшився на 28,0%, імпорт збільшився на 45,2%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі послугами становило 49,1 млн.дол.

Зовнішньоторговельні операції послугами область здійснювала з партнерами із 95 країн світу. Експортні послуги надавали 46 підприємств області, імпортними користувалося 51.

Основним торговим партнером як в експорті, так і в імпорті послуг була Польща (67,9% обласного експорту та 37,7% обласного імпорту).

Вагомі обсяги експорту послуг здійснювались до Швеції, Нігерії, Німеччини, Гани, США, Швейцарії, Азербайджану, Естонії, Великої Британії, Єгипту та Індії, імпорту послуг – з Німеччини, Данії, Бельґії, Кіпру, Великої Британії, Швеції, Словаччини та Австрії.

До країн Європейського Союзу експорт послуг становив 85,3% від загального обсягу експорту, імпорт послуг з цих країн – 94,5% від загального обсягу імпорту.

Основу структури експорту-імпорту послуг складали послуги з переробки матеріальних ресурсів, транспортні послуги, ділові та послуги, пов’язані з подорожами.

 

 

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.