Про закупівельні ціни на тваринницьку сировину

У  2017р. на переробні підприємства області надійшло 36,5 тис.т cільськогосподарських тварин (у живій вазі), або на 22,4% більше, ніж у 2016р. Переробні підприємства пропонували в середньому за тонну живої ваги худоби та птиці 31,4 тис.грн (на 28,1% більше порівняно з 2016р.), з них за велику рогату худобу – 32,9 тис.грн (на 28,2% більше), за свині – 31,5 тис.грн (на 34,1% більше).

У 2017р. на переробні підприємства молочної галузі надійшло 207,2 тис.т молока, що на 3,6% більше, ніж у 2016р. Молочну сировину переробники області закупляли в середньому по 6,5 тис.грн за тонну. У порівнянні з 2016р. закупівельна ціна на молоко зросла на 30,7%. Однак, у господарствах населення молоко, як і раніше, купують за дещо нижчими цінами, ніж в агроформуваннях. Зокрема, за тонну молока сільськогосподарським підприємствам платили в середньому 7,2 тис.грн, селянським господарствам – 4,7 тис.грн.

 

 

 

Головне управління статистики

 у Тернопільській області


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...