Про закупівельні ціни на тваринницьку сировину

У  2017р. на переробні підприємства області надійшло 36,5 тис.т cільськогосподарських тварин (у живій вазі), або на 22,4% більше, ніж у 2016р. Переробні підприємства пропонували в середньому за тонну живої ваги худоби та птиці 31,4 тис.грн (на 28,1% більше порівняно з 2016р.), з них за велику рогату худобу – 32,9 тис.грн (на 28,2% більше), за свині – 31,5 тис.грн (на 34,1% більше).

У 2017р. на переробні підприємства молочної галузі надійшло 207,2 тис.т молока, що на 3,6% більше, ніж у 2016р. Молочну сировину переробники області закупляли в середньому по 6,5 тис.грн за тонну. У порівнянні з 2016р. закупівельна ціна на молоко зросла на 30,7%. Однак, у господарствах населення молоко, як і раніше, купують за дещо нижчими цінами, ніж в агроформуваннях. Зокрема, за тонну молока сільськогосподарським підприємствам платили в середньому 7,2 тис.грн, селянським господарствам – 4,7 тис.грн.

 

 

 

Головне управління статистики

 у Тернопільській області


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.