Унікальний корабель на хвилях Дністра

Побачити незвідану красу та неповторність Дністровського каньйону, насолодитися комфортним відпочинком на природі —  це все можна зробити під час Дністер-круїзу на кораблі «Юрій».

Cудно презентують мешканцям Тернопільщини і випробують його першими місцеві журналісти.

Судно «Юрій» — є унікальним проектом, зробленим саме для потреб мілководдя. Аналогів судна немає не тільки в Україні, але й у світі.

Секрет у тому, що хід корабля здійснює гребне колесо, яке дозволяє проходити там, де мілина 30 сантиметрів. Саме тому у нас є можливість проводити незабутні сплави по Дністру.

Над авторським проектом українські конструктори працювали близько 4-ох років. Спроектований спеціально для річкових мандрівок, 12-тонний двопалубний корабель, довжиною  14 метрів та шириною 5 метрів 60 сантиметрів   – завдяки гребному колесу здатний проходити мілину в 30 сантиметрів.

Автор корабля Юрій Шпіцер, отримав почесні  дипломи від Б. Є. Патона, як український винахідник та громадський діяч за вагомий внесок в економіку України та за особистий внесок у розвиток та розбудову громадянського суспільства України.

Корабель «Юрій» — це унікальний плаваючий готель-ресторан, де створені всі умови для комфортного відпочинку. Пасажиромісткість корабля – 10 чоловік, та екіпаж: капітан, матрос та кок. На верхній палубі: «капітанська» та затишна «тераса», а на  нижній: три спальні каюти, дві з них чотиримісні, та одна – двохмістна, кухня та санвузол.

На борту корабля є всі умови для комфорного відпочинку – освітлення, опалення. Також можна встановити шезлонги або гамак, щоб гості корабля відчули  себе як у раю. Для зручності пасажирів тут є телебачення і Wi-Fi. Хоча серед такої краси – моментально забувається, що такі  речі взагалі існують.

http://infoprostir.te.ua

 

Повернутися
07.05.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...