Витрати на харчування домогосподарствами Тернопільщини

За даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств у ІІІ кварталі 2017 року грошові витрати на харчування домогосподарств Тернопільщини в середньому за місяць становили 3318 грн. Вартість харчування в середньому на одну особу склала 38 грн на добу.

За даний період домогосподарства спрямували  21,4% грошових витрат на купівлю м’яса та м’ясопродуктів, 16,9% – на хліб та хлібопродукти, 11,7% – на молоко, сир та яйця, 10,0% – на цукор, шоколад та кондитерські вироби, 7,9% – на олію та жири, 7,4% – на фрукти, 6,7% – на овочі, включаючи картоплю, 6,0% – на безалкогольні напої, 3,7% – на рибу та рибопродукти, решта – на інші продукти харчування.

Частка грошових витрат на харчування поза домом склала 4,2%.

 

 

 

Головне управління статистики

у Тернопільській області


Повернутися
19.02.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...